КЛАСИФІКАЦІЯ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2078-3566-2026-2-16Ключові слова:
кримінальне провадження, пізнавальна діяльність, релевантність пошуку, природа слідів, матеріальні сліди, ідеальні сліди-образиАнотація
У статті зазначається, що у кримінальному провадженні основним інструментом пізнання, яке відбувається у формі доказування, є слідчі (розшукові) дії. Їхній зміст становлять певні набори операцій щодо пошуку, фіксації, вилучення та оцінки залишених слідів, які стають процесуальними джерелами доказів. У Кримінальному процесуальному кодексі України перелік слідчих (розшукових) дій наведено в довільному порядку без урахування їхньої природи і взаємного зв’язку. Це створює певні проблеми в тлумаченні їхнього змісту, процесуальних і тактичних правил їх проведення. Обґрунтовано актуальність здійснення класифікації слідчих (розшукових) дій на основі природи слідів кримінального правопорушення, на які спрямовані пізнавальні операції щодо їх пошуку, фіксації, вилучення та оцінки. На цій основі запропоновано класифікувати слідчі (розшукові) дії на такі групи: 1) спрямовані на виявлення і фіксацію матеріальних слідів кримінального правопорушення: огляд (місцевості, приміщення, речей, документів, трупа), освідування (огляд тіла живої людини), обшук (приміщення, ділянки місцевості, особи), зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису; експертизи матеріальних об’єктів; 2) спрямовані на виявлення і фіксацію образів в пам’яті людей – ідеальних суб’єктивних слідів кримінального правопорушення: допит, пред’явлення для впізнання (особи, речей, трупа), експертизи внутрішнього світу людини (психологічна, психіатрична, психолого-психіатрична експертизи); 3) під час проведення яких одночасно досліджуються матеріальні та ідеальні об’єкти: слідчий експеримент, психологічна експертиза з використанням технічного інструментарію. Саме природа слідів зумовлює системні зв’язки між однорідними СРД, що ґрунтуються на закономірностях утворення і збереження різних слідів кримінального правопорушення.
Посилання
1. Білоус В. В., Шепітько В. Ю. Види слідчих (розшукових) дій. Криміналістика : підручник : у 2-х т. Т. 1 / В. Ю. Шепітько та ін. Харків : Право, 2019. 456 с.
2. Вапнярчук В. В. Поняття і система слідчих (розшукових) дій. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». 2018. Вип. 2. Т. 2. С. 73–77.
3. Виноградова А. І., Бондар В. І. До питання удосконалення нормативно-закріпленої системи гласних слідчих (розшукових) дій. Актуальні проблеми політики. 2025. Вип. 75. С. 27–34. DOI: https://doi.org/10.32782/app.v75.2025.4.
4. Волобуєв А. Ф. Пред’явлення особи для впізнання: пред’являти чи не пред’являти. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2025. Вип. 80. С. 282–288. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vla.2025.80.282.
5. Волобуєв А. Ф., Мирошниченко Ю. М. Допит у кримінальному провадженні: досудове розслідування і судовий розгляд. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2025. Вип. 87. Ч. 4. С. 50–65. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.87.4.7.
6. Жувака С. О. Слідчий експеримент: проблеми застосування. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». 2014. № 9–2. Т. 2. С. 102–104.
7. Ігнатюк О. В. Класифікація негласних слідчих (розшукових) дій як інструментів доказування у кримінальному провадженні. Прикарпатський юридичний вісник. 2017. Вип. 1(16). Т. 3. С. 243–250.
8. Ковалинська І. В. Невербальна комунікація. Київ : Освіта України, 2014. 289 с.
9. Колесник В. А. Суб’єкти здійснення та класифікація негласних слідчих (розшукових) дій. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2013. № 1. С. 129–134.
10. Лупій С., Крижановський А. Слідчі (розшукові) дії: поняття, значення та види. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Юридичні науки». 2022. № 4 (36). С. 210–215. DOI: https://doi.org/http://doi.org/10.23939/law2022.36.210.
11. Малярчук Н. В. Поняття та класифікація ознак слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні. Європейський правничий часопис. 2024. Вип. 2. С. 127–133. DOI: https://doi.org/10.36919/3041-1149(Print).2.2024.127-133.
12. Мирошниченко Ю. М. Освідування у кримінальному процесі України: системний аналіз і проблеми правозастосування. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право». 2025. Вип. 40. С. 227–232. DOI: https://doi.org/10.26565/2075-1834-2025-40-25.
13. Никоненко М. Я. Слідчі (розшукові) дії. Кримінальний процес : підручник / Л. Д. Удалова та ін. Київ : Центр учбової літератури, 2022. 780 с.
14. Павлюк Н. В. Роль відеофіксації під час допиту за участю неповнолітніх підозрюваних. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2019. № 20. С. 103–109. DOI: https://doi.org/10.32353/khrife.2.2019.07.
15. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо підвищення ефективності досудового розслідування «за гарячими слідами» та протидії кібератакам : Закон України від 15 березня 2022 р. № 2137-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2137-20#n42.
16. Сергєєва Д. Б. Щодо класифікації негласних слідчих (розшукових) дій. Вісник кримінального судочинства. 2015. № 2. С. 69–76.
17. Gukova I. Tactics of some verbal investigator (search) actions in the investigation of fraud in the field of employment. Scientific Bulletin of Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs. 2020. Special issue № 1. P. 271–274. DOI: https://doi.org/10.31733/2078-3566-2020-5-271-274.
18. Volobuev A., Orlova T., Osyka I., Sielicki D. Forensic psychological examination with the use of polygraph as a means of proof. Philosophy, economics and law review. 2025. Vol. 5. No. 2. P. 36–45. DOI: https://doi.org/10.63341/2786-491X-2025-2-46.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
