ПОНЯТТЯ СИСТЕМИ ТА СТРУКТУРИ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31733/2078-3566-2024-1-82-89

Ключові слова:

адвокатура, адвокатська діяльність, система, структура, захист прав і свобод, надання правової допомоги.

Анотація

Розглянуто поняття соціальної системи взагалі та системи адвокатури зокрема. Охарактеризовано окремі елементи структури адвокатури – складової цілісного комплексу адвокатури як недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі. Досліджено структуру адвокатури в її взаємозв’язку та організаційній єдності, що забезпечує принцип самостійного вирішення питання організації і діяльності адвокатури відповідно до законодавства. Зазначено, що правову основу здійснення адвокатської діяльності складають: Конституція України, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, Цивільний процесуальний кодекс України, інші кодекси та закони України, Правила адвокатської етики та інші нормативно-правові акти, що тією чи іншою мірою регламентують захист прав і свобод людини і громадянина та законних інтересів юридичних осіб в Україні. Аргументовано, що адвокатура України виконує роль єдиного незалежного недержавного самоврядного інституту, що забезпечує захист прав і свобод людини і громадянина та законних інтересів суспільства і державних органів на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Посилання

1. Бакаянова Н. М. Міжнародні стандарти адвокатури: поняття, система, класифікація. Науковий вісник публічного та приватного права. 2016. Вип. 2. Ч. 1. С. 226–229.

2. Бандурка О. М. Адміністративний процес України : монографія. Харків : «Майдан», 2019. 422 с. 3. Вільчик Т. Б. Адвокатура та громадянське суспільство у правовій державі. Право України. 2014. № 11. С. 243–250.

4. Завальний М. В. Адвокатура в системі недержавних суб’єктів правоохорони України. Форум права. 2017. № 3. С. 47–52.

5. Конституція України від 28 червня 1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

6. Молдован А. В., Тилик Т. М. Адвокатура України : навч. посібник. Київ : Алерта, 2013. 256 с.

7. Плішкін В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ : підруч. / за ред. Ю. Ф. Кравченка. Київ : Національна академія внутрішніх справ України, 1999. 702 с.

8. Подоляка А. М. Захист прав і свобод громадянина засобами адвокатури. Наше право. 2008. № 4. Ч. 2. С. 12–17.

9. Пономарьов С. П. Адміністративно-правове забезпечення діяльності сектору безпеки і оборони України : монографія. Харків : «Майдан», 2018. 470 с.

10. Про адвокатуру та адвокатську діяльність : Закон України від 05 липня 2012 р. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 27. Ст. 282.

11. Святоцька В. О. Адвокатура в Україні в світлі євроінтеграційних прагнень. Право України. 2015. № 10. С. 105–112.

12. Система органів адвокатського самоврядування в Україні. Національна Асоціація Адвокатів України. URL : https://unba.org.ua/naau.

13. Фурса С. Я., Бакаянова Н. М. Адвокатура України. Організація адвокатури. Київ : Алерта, 2016. 864 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-12

Як цитувати

БАНДУРКА, С. (2024). ПОНЯТТЯ СИСТЕМИ ТА СТРУКТУРИ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ. Науковий вісник Дніпровського державного університету внутрішніх справ, (1), 82–89. https://doi.org/10.31733/2078-3566-2024-1-82-89

Номер

Розділ

ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА, КОНСТИТУЦІЙНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА