CONCEPTS OF THE SYSTEM AND STRUCTURE OF THE BAR OF UKRAINE
DOI:
https://doi.org/10.31733/2078-3566-2024-1-82-89Keywords:
bar, advocacy, system, structure, protection of rights and freedoms, provision of legal assistance.Abstract
The article examines the concept of the social system in general and the legal system in particular. Separate elements of the structure of the bar are characterized as components of the whole complex of the bar as a non-state self-governing institution that ensures the implementation of representation protection and the provision of other types of legal assistance on a professional basis. The structure of the bar in its interrelationship and organizational unity, which ensures the principle of independent resolution of the issue of the organization and activity of the bar in accordance with the law, is studied. It is shown that the legal basis for the practice of advocacy is the Constitution of Ukraine, the Law of Ukraine "On Advocacy and Advocacy", the Criminal Procedure Code of Ukraine, the Code of Administrative Procedure of Ukraine, the Civil Procedure Code of Ukraine, other codes and laws of Ukraine, the Rules of Advocate Ethics and regulatory legal acts that, to one degree or another, regulate the protection of human and citizen rights and freedoms and the legal interests of legal entities in Ukraine. It is argued that the Bar of Ukraine fulfills the role of a single independent non-state self-governing institution that ensures the protection of human and citizen rights and freedoms and the legitimate interests of society and state bodies based on the principles of rule of law, legality, independence, confidentiality and avoidance of conflict of interests. The role of the bar in the protection of human rights and freedoms during war is growing in connection with a significant increase in victims of military operations, shelling and bombing of the civilian population, loss of relatives and loved ones.
References
1. Бакаянова Н. М. Міжнародні стандарти адвокатури: поняття, система, класифікація. Науковий вісник публічного та приватного права. 2016. Вип. 2. Ч. 1. С. 226–229.
2. Бандурка О. М. Адміністративний процес України : монографія. Харків : «Майдан», 2019. 422 с. 3. Вільчик Т. Б. Адвокатура та громадянське суспільство у правовій державі. Право України. 2014. № 11. С. 243–250.
4. Завальний М. В. Адвокатура в системі недержавних суб’єктів правоохорони України. Форум права. 2017. № 3. С. 47–52.
5. Конституція України від 28 червня 1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
6. Молдован А. В., Тилик Т. М. Адвокатура України : навч. посібник. Київ : Алерта, 2013. 256 с.
7. Плішкін В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ : підруч. / за ред. Ю. Ф. Кравченка. Київ : Національна академія внутрішніх справ України, 1999. 702 с.
8. Подоляка А. М. Захист прав і свобод громадянина засобами адвокатури. Наше право. 2008. № 4. Ч. 2. С. 12–17.
9. Пономарьов С. П. Адміністративно-правове забезпечення діяльності сектору безпеки і оборони України : монографія. Харків : «Майдан», 2018. 470 с.
10. Про адвокатуру та адвокатську діяльність : Закон України від 05 липня 2012 р. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 27. Ст. 282.
11. Святоцька В. О. Адвокатура в Україні в світлі євроінтеграційних прагнень. Право України. 2015. № 10. С. 105–112.
12. Система органів адвокатського самоврядування в Україні. Національна Асоціація Адвокатів України. URL : https://unba.org.ua/naau.
13. Фурса С. Я., Бакаянова Н. М. Адвокатура України. Організація адвокатури. Київ : Алерта, 2016. 864 с.