ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА НА ПРИВАТНЕ ЖИТТЯ ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ТА ОСІБ, УЗЯТИХ ПІД ВАРТУ: ТАЄМНИЦЯ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ

Анотація

Розглянуто стан дотримання права поваги на приватне життя в частині таємниці кореспонденції (листування) осіб, телеграфних розмов засуджених до позбавлення волі та осіб, взятих під варту, на підставі аналізу вітчизняних нормативно-правових актів, стандартів поводження із засудженими, практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) та адміністративної практики звернення до суду у зв’язку з незаконними діями установ виконання покарань щодо порушення таємниці листування таких осіб. Наведено приклади порушення права на приватність листування такої категорії осіб, зокрема, з тими адресатами, які визначені в законі як виключні випадки, за яких не допускається перегляд кореспонденції, та проаналізовано відповідну практику ЄСПЛ щодо констатації порушення Україною ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно перегляду кореспонденції осіб, які тримаються під вартою, як під час досудового тримання під вартою, так і протягом відбування покарання за вироком суду. Уточнено зміст поняття «інші відповідні органи міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна» в контексті збереження таємниці листування осіб, які відбувають покарання у виправних колоніях, та/або осіб, взятих під варту, з відповідними установами та зроблено висновок, що буквальне тлумачення термінологічного звороту «інші відповідні органи міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна» дозволяє вести мову виключно про відповідні органи міжнародних міжурядових організацій. А отже, приписи відповідної норми не поширюються на будь-які міжнародні неурядові організації у сфері захисту прав людини, навіть і ті, що мають консультативний статус при відповідних міждержавних організаціях.