КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ В МІСЦЯХ НЕСВОБОДИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
DOI:
https://doi.org/10.31733/2078-3566-2024-1-230-235Ключові слова:
пенітенціарна система, місця несвободи, установи виконання покарань, слідчі ізолятори, засуджені, ув’язнені, пенітенціарний персонал, порядок і умови виконання та відбування покарань, кримінальні правопорушення в пенітенціарній сфері, кримінологічна характеристика, пенітенціарна злочинність, детермінанти, умови тримання засуджених і ув’язнених, матеріально-побутове та медико-санітарне забезпечення засуджених і ув’язнених, кримінальна (тюремна) субкультура, організовані злочинні групи, насильство, запобігання, зарубіжний досвід.Анотація
Надано кримінологічну характеристику пенітенціарної злочинності в місцях несвободи зарубіжних країн. Наголошено, що стратегічно важливим питанням запобігання пенітенціарній злочинності в місцях несвободи Міністерства юстиції України є вивчення зарубіжного досвіду. Важливу роль у цьому процесі відіграє міжнародна інтеграція співпраці всіх країн світу щодо створення єдиної міжнародної наукової бази вивчення проблем пенітенціарної злочинності в місцях несвободи і пошуку оптимальних шляхів запобігання їй серед засуджених, ув’язнених і пенітенціарного персоналу. Наведено детермінанти пенітенціарної злочинності в місцях несвободи зарубіжних країн, основними з яких належать: переповненість в’язниць, недостатнє їх фінансування, неправильна класифікація засуджених за режимом відбування покарання, неналежні матеріально-побутове та медико-санітарне забезпечення засуджених і ув’язнених, кримінальна (тюремна) субкультура тощо.
Посилання
1. Про схвалення Стратегії реформування пенітенціарної системи на період до 2026 року та затвердження операційного плану її реалізації у 2022–2024 роках : розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2022 № 1153-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153-2022-%D1%80#Text.
2. Некрасов О. О. Порівняльно-правовий аналіз зарубіжного досвіду кримінально-правової протидії втечі з місця позбавлення волі або з-під варти. Південноукраїнський правничий часопис. 2013. № 2. С. 161–168.
3. Богатирьов І. Г., Копотун І. М., Пузирьов М. С. Порівняльне кримінально-виконавче право : навч. посіб. / за заг. ред. І. Г. Богатирьова. Київ: Ін-т крим.-вик. служби, 2013. 140 с.
4. Копотун І. М. Запобігання злочинам, що призводять до надзвичайних ситуацій у виправних колоніях : монограф. Київ: ПП «Золоті ворота», 2013. 472 с.
5. Oliver I., Salomón J. The Invisible Resistance to Latin America’s Prison Systems. WOLA: Advocacy for Human Rights in the Americas. URL: https://www.hrw.org/legacy/advocacy/ prisons/americas.htm.
6. Prisons in Latin America and the Caribbean. Human Rights Watch Prison Project. URL: https://www.hrw.org/legacy/advocacy/prisons/americas.htm.
7. Lindström P., Leijonram E. The Swedish prison system. Prison policy and prisoners’ rights: The protection of prisoners’ fundamental rights in international and domestic law. 2008. Vol. 42 of the Publications of the International Penal and Penitentiary Foundation. P. 559–570.
8. Лисодєд О., Степанюк А. Умови відбування покарання у тюрмах Швеції. Вісник прокуратури. 2003. № 6. С. 111–116.
9. Wilner A. From Rehabilitation to Recruitment. True North in Canadian Public Policy. 2010, October. Ottawa: The Macdonald-Laurier Institute for Public Policy. Р. 6.
10. Jordan J. Procesos de radicalizacion yihadista en Espana. Analisis sociopolitico en tres niveles. Revista de Psicologia Social. 2009. № 24 (2). P. 212.
11. Homel R., Thomson C. Causes and prevention of violence in prisons. Corrections criminology. Sydney: Hawkins Press, 2005. P. 101–108.
12. A solution to prison overcrowding and recidivism: global positioning system location of parolees and probationers / Baker J., Donaldson J., Flynn E., etc. University of Maryland, 2002. 131 p.
13. Bates M. The Stanford Prison Experiment: 40 years later. AAAS: American Association for the Advancement of Science. URL: https://www.aaas.org/stanford-prison-experiment-40-years-later.
