СТРУКТУРИЗАЦІЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ: ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ І КРИМІНАЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТИ

Анотація

Із використанням системного підходу проаналізовано норми чинного кримінального процесуального законодавства щодо структуризації кримінального провадження. Відзначається, що законодавець поділив кримінальне провадження на дві основні пов’язані між собою стадії – досудове розслідування і судове провадження. Водночас у структурі судового провадження законодавцем були виділені: 1) кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке складається з підготовчого судового провадження, судового розгляду та ухвалення і проголошення судового рішення; 2) провадження з перегляду судових рішень в апеляційному і касаційному порядку; 3) провадження з перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами. Але в досудовому розслідуванні законодавець не виділив його формалізованих частин, а лише вказав на його початок і закінчення. У зв’язку із цим наведено аргументи щодо необхідності структуризації досудового розслідування в науках кримінального процесу і криміналістики, що дасть змогу підвищити рівень усвідомлення єдності проміжних завдань кримінального провадження та ефективність виконання цих завдань. У вирішенні проблеми структуризації досудового розслідування виокремлено процесуальний і криміналістичний аспекти. Відзначається, що у криміналістиці питання структуризації постає у зв’язку з розробленням методик розслідування кримінальних правопорушень окремих видів, де використовується поняття етапів розслідування. Криміналістичний аспект відображає структуризацію інформаційно-пізнавальної діяльності, що пов’язано з проведенням слідчих (розшукових) дій. Процесуальний аспект є значно ширшим і включає у себе врегулювання правовідносин між учасниками кримінального провадження як під час слідчо-розшукових дій, так і під час прийняття інших процесуальних рішень. Констатується, що у співвідношенні вказаних аспектів пріоритетна роль належить процесуальним рішенням. Тож у криміналістичних методиках розслідування виділяються етапи інформаційно-пізнавальної діяльності, в основу яких покладаються проміжні процесуальні рішення, котрі суттєво впливають на характер тактичних завдань досудового розслідування: початковий, наступний, заключний.