СУЧАСНИЙ СТАН ДОТРИМАННЯ ПРАВ ДИТИНИ В УКРАЇНІ ТА ПЕРЕДУМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ПРАКТИКИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ЇХ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ПОЛІЦІЄЮ
Ключові слова:
дитина, права дитини, охорона дитинства, адміністративно-правовий захист дітей, ювенальна юстиція, ювенальна превенція, зарубіжний досвід.Анотація
У науковій роботі досліджено досвід зарубіжних країн у сфері адміністративно-правового захисту дітей від насильства. Наголошено на багатоаспектності форм і методів державного впливу на сферу організації умов для повноцінної реалізації дітьми своїх прав і законних інтересів, передбачених законодавством інших країн. Узагальнення зарубіжного досвіду адміністративно-правового захисту прав дитини засвідчило, що система забезпечення безпечного дитинства нерозривно пов’язана та доповнюється діяльністю інститутів громадянського суспільства, які здійснюють моніторинг рівня захищеності дітей. права та формування пропозицій органам державної влади щодо покращення стану державного захисту правового статусу дитини. Використання зарубіжного досвіду адміністративно-правового захисту прав дитини довело доцільність: підвищення рівня профілактики соціального сирітства шляхом запровадження адресних соціальних послуг на рівні територіальної громади сім’ям з дітьми, які потребують соціальної підтримки; розвиток сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; запровадження ефективної системи притягнення до адміністративної відповідальності батьків, які неналежним чином виконують батьківські обов’язки; запровадження елементів ювенальної юстиції – спеціалізованих суддів у сімейних справах загальних судів, які спеціалізуються на розгляді справ щодо вирішення спорів між батьками про участь у вихованні дитини, місце її проживання, призначення аліментів, встановлення опіка/піклування, усиновлення, позбавлення батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьків батьківських прав тощо.
Посилання
1. Конституція України : Закон України від 28.06.1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
2. Опацький Р. М. Ювенальна політика в Україні: адміністративно-правові засади формування та реалізації : монограф. / Р. М. Опацький ; за наук. ред. д-ра юрид. наук, проф. Б. О. Логвиненка. Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ. 2020. 520 с.
3. Наливайко Л. Алгоритм дій працівників поліції під час опитування (допиту) неповнолітнього, що став жертвою насильницьких проявів / Л. Наливайко, В. Мороз. Концептуальні положення механізму захисту прав дітей: український та зарубіжний контекст : кол. монограф. / кол. авт. ; ред. Л. Р. Наливайко. Дніпро : ДДУВС. 2021. С. 64-74.
4. Мороз В. П. Деякі питання реагування на випадки булінгу. Актуальні проблеми ювенальної деліктології : матеріали Всеукр. наук.-практ. семінару (м. Дніпро, 5 листоп. 2021 р.). Дніпро : ДДУВС, 2022. С. 151-155.
5. Крестовська Н. М. Ювенальне право України: історико-теоретичне дослідження : монографія / Н.М. Крестовська. О. : Фенікс. 2008. 328 с.
6. Максименко О. В. Адміністративно-правові засади реалізації ювенальної політики в Україні: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ. 2011. 19 с.
7. Коломоєць Н. В. Адміністративно-правовий захист прав дитини в Україні : монографія Н. В. Коломоєць. Харків : Панов. 2019. 352 с.
8. Навроцький О. О. Забезпечення прав дитини в Україні: теоретичні і практичні засади адміністративно-правового регулювання: автореф. дис. … докт. юрид. наук / спец. 12.00.07. Харків. 2018. 36 с.
9. Про запобігання та протидію домашньому насильству: Закон України від 7 грудня 2017 року. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text.
10. Чумак Ю. В. Дитина – свідок домашнього насильства – має бути почутою та захищеною. Харківська правозахисна група. Інформаційний портал «Права людини в Україні». URL : https://khpg.org/1608809322.
11. Міжнародний досвід попередження та протидії домашньому насильству : монографія, А. О. Галай, В. О. Галай, Л. О. Головко та ін. ; за заг. ред. А. О. Галая. Київ : КНТ. 2014. 160 с.
12. Легенька М. М. Зарубіжний досвід протидії насильству в сім’ї та можливості його використання в Україні. Право і безпека. 2017. 4(67). С. 111-116.
13. Аналіз міжнародного досвіду щодо роботи з дітьми, які на момент вчинення суспільно небезпечного діяння не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність. Міжвідомча Координаційна Рада з питань правосуддя щодо неповнолітніх. URL: https://www.unicef.org/ukraine/ media/11406/file/Аналіз%20міжнародного%20досвіду.pdf%20.pdf.
14. Проценко О. О. Верифікація показань під час допиту неповнолітнього підозрюваного. Юридична психологія. 2019. 2(25). С. 86-92.
15. Борисова Ю. Є. Особливості та умови деліктної відповідальності неповнолітніх осіб. Правова держава. 2018. № 29. С. 90-94. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prav_2018_29_16.
16. Миронюк Р. В., Добош В. В. Деліктність неповнолітніх: адміністративно-правове регулювання та напрями вдосконалення законодавства на прикладі зарубіжних країн. Актуальні проблеми ювенальної деліктології : матеріали Всеукр. наук.-практ. семінару (м. Дніпро, 5 листоп. 2021 р.). Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ. 2022. С. 57-59.
17. Кимлик Р. В. Особливості адміністративно-деліктного провадження щодо неповнолітніх. Вісник Академії адвокатури України. 2014. 11(3). С. 19-27. URL : http://nbuv.gov.ua/ UJRN/vaau_2014_11_3_4.
