ДИСКУРСИ СОЦІАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31733/2078-3566-2024-1-94-99Ключові слова:
соціальна пам’ять, політика пам’яті, дискурс, війна, історична пам’ять.Анотація
Розглянуто теоретико-методологічні засади дослідження феномена соціальної пам’яті в соціогуманітарному дискурсі. Зокрема, на основі аналізу соціальної пам’яті з позицій еволюційного, феноменологічного, структурного і функціонального підходів запропоновано інформаційно-структурний підхід. Акцентовано увагу на тому, що соціальна пам’ять є результатом колективних практик, але формується через індивідуальні. Формування дискурсів соціальної пам’яті українського суспільства про війну відбувається дотепер, а отже, потребує специфічного підходу до аналізу з урахуванням множинності простору репрезентації та відтворення пам’яті, форм фіксації суспільно значущих подій та практик, соціальних змін характеристик суб’єктів.
Посилання
1. Аристотель. Про пам’ять і спогади. Питання філософії. 2004. № 7. С. 158–173.
2. Ассман Я. Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам’яті. Київ : Ніка-центр, 2012. 437 с.
3. Гуменюк Л. Й. Соціологія : хрестоматія (від першоджерел до сучасності) : у 2-х т. Львів : ЛьвДУВС, 2019. Т. 1, 784 c.
4. Коньшина Г. Є. Фактори становлення соціальної пам’яті. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. 2010. № 913. С. 64–66.
5. Нора П. Теперішнє, нація, пам’ять. Київ : ТОВ «Видавництво «“КЛІО”», 2014. 272 с.
6. Cоціологічна енциклопедія. Київ : Академвидав, 2008. 456 с.
7. Тоффлер Е. Третя Хвиля. Київ : Вид. дім «Всесвіт», 2000. 480 с.
8. Шюц А. Структури життєсвіту. Київ : Український Центр духовної культури, 2004. 560 с. 9. Halbwachs M. La mémoire collective. Paris : Editions Le Mono, 2022. 176 р.
