БІОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ: ЛОГІКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31733/2078-3566-2022-6-66-75Ключові слова:
безпека, біобезпека, національна безпека, екологічна безпека, біота біозагроза.Анотація
У науковій статті пропонується теоретико-правова модель подальшого дослідження та розширення категоріально-понятійного апарату в безпековій сфері. Із використанням системно-діяльнісного підходу сформульовано визначення родового поняття “безпека” як сукупності умов існування соціальної системи, які вона здатна контролювати у процесі реалізації своїх інтересів. На цій підставі розкривається зміст дефініцій “національна безпека”, “екологічна безпека” та “біологічна безпека”, аналізуються відповідні позиції вітчизняних науковців. За результатами проведеного дослідження подається авторське визначення понять національної, екологічної та біологічної безпеки, їх співвідношення.
Посилання
1. Андрейцев В. І. Право екологічної безпеки : навч. та наук.-практ. посібник. Київ : Знання-Прогрес, 2002. 332 с.
2. Барбашова Н. Забезпечення екологічної безпеки: розвиток галузевого підходу в екологічному законодавстві. Право України. 2001. № 6. С. 78-79.
3. Беззубов Д.О. Правові виміри категорії “безпека”. Наука і правоохорона. 2013. № 2 (20). С. 64-69.
4. Горбулін В. П., Качинський А. Б. Засади національної безпеки України : підруч. Київ : Інтер-технологія, 2009. 272 с.
5. Дзьобань О. П. Національна безпека України: концептуальні засади та світоглядний сенс : монограф. Харків : Майдан, 2007. 284 с.
6. Дмитренко І. М. Щодо визначення поняття “біобезпека” та його місця в системі права України. Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. 2016. № 2. С. 138-143.
7. Екологічна та радіаційна безпека: Довідник : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. / О. Г. Ольгінський, С. В. Мінка, О. В. Третьяков та ін. Харків : Вид-во НКА, 2003. 320 с.
8. Завгородня В. М. Проблеми формування юридичної термінології у сфері правового забезпечення біологічної безпеки. Підприємництво, господарство і право. 2007. № 9 (141). С. 117-120.
9. Заржицький О. Екологічна безпека та безпека праці у системі правового механізму національної безпеки. Право України. 1999. № 9. С. 66-68.
10. Качинський А. Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення. Київ : НІСД, 2001. 312 с.
11. Качинський А. Б., Єгоров Ю. В. Екологічна безпека України: системні принципи та методи її формалізації. Національна безпека: український вимір. 2009. № 4 (23). С. 71-79.
12. Кашинцева О., Іолкін Я. Біобезпека держави у сфері охорони здоров’я: постановка проблеми та визначення ключових напрямів дослідження в умовах війни. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2022. № 3. С. 89-96.
13. Коваленко Т. О. Правові аспекти біологічної безпеки України. Публічне право. 2015. № 4 (20). С. 17-24.
14. Курзова В. В. Поняття біобезпеки як складного багатоаспектного суспільно-правового явища. Південноукраїнський правничий часопис. 2010. № 4. С. 58-62.
15. Курзова В. В. Правовий зміст поняття “біонебезпека” у контексті співвідношення базових категорій “загроза” – “небезпека”. Європейські перспективи. 2011. № 4. Ч. 2. С. 103-110.
16. Курзова В. В. Пріоритетні напрями забезпечення біобезпеки за сферою національних інтересів. Європейські перспективи. 2011. № 4. Ч. 1. С. 113-117.
17. Ліпкан В. А. Теоретичні основи та елементи національної безпеки України : монограф. Київ : Текст, 2003. 600 с.
18. Малишко М. І. Екологічне право України : навч. посібник. Київ : Юридична книга, 2001. 389 с.
19. Махмуд А. А. Екологічна безпека як предмет політики міжнародного співробітництва : автореф. дис. ... канд. політ. Наук : 23.00.02 / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Київ, 2000. 16 с.
20. Організація роботи лабораторій при дослідженні матеріалу, що містить біологічні патогенні агенти I-IV груп патогенності молекулярно-генетичними методами: державні санітарні норми і правила, затверджені наказом МОЗ України від 24.01.2008 № 26. Офіційний вісник України. 2008. № 11. Ст. 274.
21. Піддубний О. Ю. Правовідносини у сфері біологічної безпеки та трансферу біотехнологій – проблеми співвідношення. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування. Серія “Право”. 2011. Вип.157. С. 161-166.
22. Пилипчук В. Г. Формування теоретико-правових основ забезпечення державної безпеки країни (кінець ХХ – початок ХХІ століття) : монограф. Київ : НКЦ “Інститут оперативної діяльності та державної безпеки” СБ України, 2008. 256 с.
23. Погібко О. І. Нормативно-правові питання розвитку системи забезпечення воєнної безпеки – складової національної безпеки і оборони України. Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць Одеської національної юридичної академії. Вип. 51. Одеса : Юрид. літ-ра, 2009. С. 470-476.
24. Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів : Закон України від 31.05.2007. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1103-16#Text.
25. Про затвердження Порядку визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу тваринної субпопуляції одного або декількох господарств з єдиною системою управління біологічною безпекою щодо однієї або кількох хвороб, стосовно яких запроваджено заходи нагляду, контролю та біологічної безпеки: наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.05.2019 № 239. Офіційний вісник України. 2019. № 47. Ст. 1632.
26. Про національну безпеку України : Закон України від 21.06.2018. Відомості Верховної Ради України. 2018. № 31. Ст. 241.
27. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25.06.1991. URL : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1264-12.
28. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року “Про Стратегію біобезпеки та біологічного захисту” : Указ Президента України від 17.12.2021 № 668/2021. Офіційний вісник України. 2021. № 100. Т. 1. Ст. 6588.
29. Про схвалення Стратегії забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту за принципом “єдине здоров’я” на період до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації : розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 № 1416-р. Офіційний вісник України. 2020. № 10. Ст. 405.
30. Про удосконалення функціонування системи індикації біологічних патогенних агентів: наказ МОЗ України і АМН України від 21.03.2003 №127/27. Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров’я: виробничо-практичний журнал. Київ : Київський міський науковий інформаційно-аналітичний центр медичної статистики, 2003. № 3. С. 119-131.
31. Система оцінок зовнішніх і внутрішніх ризиків та загроз національній безпеці України / В. Горбулін, С. Пирожков та ін. Київ : ДП “НВЦ “Євроатлантикінформ”, 2005. 232 с. (Вип. 16).
32. Струтинська-Струк Л. В. Правове поняття біобезпеки як складової екологічної безпеки: проблеми визначення. Науковий вісник Чернівецького університету. Правознавство. 2004. Вип. 212. С. 84-89.
33. Хіміч О. Екологічна безпека як елемент національної безпеки. Право України. 2002. № 11. С. 44-48.
