«ЛЮДЯНЕ» ТА «ІДЕОЛОГІЧНЕ»: ДО ОСМИСЛЕННЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ В КАТЕГОРІЯХ ІДЕНТИЧНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31733/2078-3566-2023-2-106-114Ключові слова:
людське, людяне, ідеологічне, ідентичність, війна.Анотація
У найширшому сенсі мету статті можна позначити як розкриття логіки співвідношення людяного та ідеологічного за сучасних умов російсько-української війни. Предметна конкретизація увиразнює дослідницький проєкт взаємовідношень та взаємовпливів ідентичностей, котрі постають із значень «бути людиною» та «належати до політичної спільноти». Методологічною основою є феноменологічна настанова щодо безпосереднього вивчення людини, що у цьому дослідженні конкретизується як системний аналіз ціннісно-смислової та політично- ідеологічної складових. Це дало змогу конкретизувати розуміння війни росіянами та якість їхньої відповідальності за неї. Висновуючи про важливість постійної аналітики взаємовідношень згаданих сфер, наголошується на необхідності втілення комплексних заходів щодо інституціоналізації гуманітарної безпеки в Україні на різних рівнях. Висновком є теза про те, що на кшталт воєнної інтервенції ідеологічні конструкти, що зароджують ненависть до іншої ідентичності, не вступають у дію спонтанно, а готуються довгий час і що їх варварська реалізація означає також слабкість превентивних дій суперників. Ключові положення статті напрацьовано в постійній дискусії та науковому діалозі авторів.
Посилання
1. Бистрицький Є. Проект війни: від ідентичності до насильства. Філософська думка. 2015. № 1. С. 61–74.
2. Білий О. Російська аґресія і російська «нова людина». Війна і суспільство : Круглий стіл «Філософської думки». Філософська думка. 2015. № 1. С. 5–60.
3. Єрмоленко А. Ціннісно-нормативні аспекти сучасної війни. Війна і суспільство : Круглий стіл «Філософської думки». Філософська думка. 2015. № 1. С. 5–60.
4. Єрмоленко В. Плинні ідеології. Ідеї та політика в Європі ХІХ–ХХ століть : монографія. Київ : Дух і Літера, 2022. 480 с.
5. Крептон М. Л. Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Т. 4. Київ : Дух і Літера, 2016. 440 с.
6. Мудраков В. Методологічно-ціннісні аспекти дослідження ідентичності. Особливості філософського визначення патріотизму. Епістемологічні дослідження в філософії, соціальних і політичних науках. 2021. № 4(1). С. 29–37.
7. Феномен безпеки: соціально-гуманітарні виміри : колект. монографія ; за заг. наук. ред. В. Мудракова. Хмельницький : ФОП Мельник А.А., 2022. 332 с.
8. Мудраков В., Поліщук О. Деякі міркування щодо проблем ідентичності та гуманітарної безпеки. Вісник НАУ. Серія : Філософія. Культурологія. 2019. № 2(30). С. 31–36.
9. Мулярчук Є. Життєсвіт людяності: повсякденність та час війни. Мультиверсум. Філософський альманах. 2016. № 7–8(155–156), С. 29–62.
10. Парахонський Б., Яворська Г. Онтологія війни і миру: безпека, стратегія, смисл : монографія. Київ : НІСД, 2019. 560 с.
11. Парахонський, Б., Яворська, Г. Породження війни з безсилля миру: смислова логіка війни. Національний інститут стратегічних досліджень. URL: https://niss.gov.ua/news/statti/porodzhennya-viyny-z-bezsyllya-myru-smyslova-lohika-viyny.
12. Цюрупа М. Антилюдяний смисл російської «спецоперації звільнення»: спроба концептуалізації акції винищення українства без обмежень. Українознавчий альманах. 2022. Т. 31. С. 123–128.
13. Allen T., Macdonald A., Radice H. Humanitarianism: A Dictionary of Concepts. London, New York : Routedge, 2018. 386 p.
14. Arendt H. Eichmann in Jerusalem: Ein Bericht von der Banalität des Bösen. München : R. Piper & Co Verlag, 1965. 448 s.
15. Crone K. Identität von Personen: Eine Strukturanalyse des biographischen Selbstverständnisses. Berlin, Boston : De Gruyter, 2016. URL:
https://www.degruyter.com/document/doi/10.1515/9783110246513/html#contents.
16. Duncker C. Kritische Reflexionen des Ideologiebegriffes: zur Bedeutung der Ideologien für den Menschen. London : Turnshare, 2006. 58 р.
17. Emcke C. Gegen den Hass. Hamburg : Zeitverlag Gerd Bucerius GmbH & Co. KG, 2019. 157 s.
18. Ganten D., Gerhardt V., Nida-Rümelin J. Funktionen des Bewusstseins. Berlin, New York : De Gruyter, 2008. URL: https://www.degruyter.com/document/doi/10.1515/9783110210064/html.
19. Gerhardt V. Humanität: Über den Geist der Menschheit. München : C.H. BeckoHG, 2019. 320 s.
20. Gerhardt V., Nida-Rümelin J. Evolution in Natur und Kultur. Berlin, New York : De Gruyter, 2010. URL: https://www.degruyter.com/document/doi/10.1515/9783110213515/html.
21. Heilinger J.-C. Naturgeschichte der Freiheit. Berlin, Boston : De Gruyter, 2007. URL: https://www.degruyter.com/document/doi/10.1515/9783110872026/html.
22. Kaldor M. New and old Wars: Organized Violence in a Global Era. Cambridge : Polity Press, 1999. 192 р.
23. Kant I. Kritik der reinen Vernunft. Leipzig : Verlag von Felix Meiner, 1919. 864 s.
24. Kennedy E. «Ideology» from Destutt De Tracy to Marx. Journal of the History of Ideas. 1979. № 40(3). Р. 353–368.
25. Lenk H. Konkrete Humanität: Vorlesungen über Verantwortung und Menschlichkeit. Frankfurt am Main : Schurkamp, 1998. 492 s.
26. Lucas E. We need different experts to crack Russia. The Times. URL: https://www.thetimes.co.uk/article/we-need-different-experts-to-crack-russia-g6mvblqb9.
27. MacIntyre A. Is patriotism a virtue? Lawrence : University of Kansas, 1984. 20 р.
28. Mason P. Clear Bright Future: A Radical Defence of the Human Being. London : Penguin Books, 2019. 368 р.
29. Mudrakov V., Polischchuk O., Popovych V., Mozolev O. Identity of Homo Sovieticus in Retrospective and Modernity: Value and Anthropological Objektivations of Phenomenological and Literary Senses. Annals of the University of Bucharest. Political Science. 2020. Vol. XXII(1–2). Р. 35–59.
30. Snyder T. Russia’s genocide handbook. The evidence of atrocity and of intent mounts. Thinking about… URL: https://snyder.substack.com/p/russias-genocide-handbook?s=r.
31. Sturma D. Vernunft und Freiheit: Zur praktischen Philosophie von Julian Nida-Rümelin. Berlin, Boston : De Gruyter, 2012. URL:
https://www.degruyter.com/document/doi/10.1515/9783110215007/html.
