ПРОТИДІЯ ЕКОНОМІЧНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ В ПОЛЬЩІ – КРИМІНОЛОГІЧНА ТА ЕМПІРИЧНА ПЕРСПЕКТИВА
DOI:
https://doi.org/10.31733/2078-3566-2023-3-221-224Ключові слова:
економічна злочинність, розслідування, посадова особа, кримінально- процесуальне дослідження.Анотація
Предметом статті є концепція та результати дослідження «Оптимізація доказової, криміналістичної та оперативної діяльності у справах про економічні злочини з позиції правоохоронних органів». Емпіричні дослідження проводились за напрямками: вивчення масштабів економічної злочинності, динаміка злочинності. Метою дослідження було визначення рішень, які дозволять ефективно протидіяти економічній злочинності. Автором проаналізовано низку сфоромованих у різні історичні періоди наукових підходів до визначення поняття економічної злочинності. Різноманітність визначень зумовлена з тим, що злочини проти економіки залишаються предметом інтересу для різних наукових спільнот, включаючи право, кримінологію, криміналістику, економіку та навіть соціологію. Зокрема, у дослідженні наголошується на необхідності достовірного отримання повідомлення про злочин для визначення потерпілих та розміру шкоди, а також перевірки інформації, отриманої у відповідних суб’єктів. Це також підкреслює необхідність отримання інформації про активи підозрюваних. Крім того, з точки зору ефективності обвинувачення необхідно доводити достовірність походження доказів. Важливим аспектом у сфері протидії економічній злочинності у дослідженні визнано вдосконалення взаємодії поліції з прокуратурою, судами та іншими установами, створеними для боротьби з економічною злочинністю. Обмін інформацією, а також суттєва підтримка спеціалізованих структур є, безперечно, важливим аспектом протидії економічній злочинності. Співпраця установ, створених для боротьби зі злочинністю, дозволить розробити рішення для допомоги правоохоронцям, які працюють у сфері державної безпеки, у здійсненні їхніх розслідувань. Серед постулатів de lege ferenda слід запропонувати підтримку процесу їх навчання, а також можливість доступу до централізованих знань та алгоритмів провадження.
Посилання
1. Gofroń C. O pojęciu i systematyce przestępstw gospodarczych, Państwo i Prawo. 1959, no. 3.
2. Górniok O. Przestępczość gospodarcza i jej zwalczanie, Warszawa 1994, pp. 55-56.
3. Grabarczyk G. Przestępczość gospodarcza na tle przemian ustrojowych w Polsce, Toruń 2002, p. 19, T. Cyprian Przestępstwa gospodarcze, Warszawa 1960.
4. Keczekian S.F. Stosunki prawne w społeczeństwie socjalistycznym, Warszawa 1960.
5. Krajewski K. Teorie kryminologiczne a prawo karne, Warszawa 2004, p. 77.
6. Lampe E.J. Ogólne problemy prawa karnego gospodarczego, Ruch prawniczy, ekonomiczny i socjologiczny 1998, no. 3, p. 114.
7. Lernell L. Przestępczość gospodarcza, Warszawa 1965.
8. Palacz D. Pojęcie, symptomy i cechy przestępczości gospodarczej, [in:] Łabuz P., Malinowska I, Michalski M., Safjański T. (red..), Przestępczość gospodarcza. Istota zjawiska. Zasady odpowiedzialności, mechanizmy przestępcze i metody działania sprawców, Warszawa 2018, p. 57.
9. Zientara A. Przestępstwo nadużycia zaufania z art. 296 k.k., Warszawa 2010, p. 47.