ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ТА НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА: РОЛЬ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

Анотація

Інтелектуальна діяльність регулює прогрес та соціоекономічні стратегії будь-якої країни і є показником її розвитку. Права інтелектуальної власності охоплюють такі галузі, як промисловість, наука, література, мистецтво та захист інформації. Ці права стосуються інформації, що міститься у матеріальному об’єкті, а не самого об’єкта. Інтелектуальна власність захищена законом, коли вона відповідає певним правовим вимогам, надаючи власнику право володіти, використовувати та розпоряджатися нею. Закон про інтелектуальну власність, що включає авторське право, патентне право та інші правові засоби персоналізації, регулює створення та використання творчих робіт. Культура академічних відносин залежить від толерантності кожного члена спільноти та визнання унікальних наукових внесків, що підкреслює важливість захисту інтелектуальної власності. Фундаментальні трансформації системи національної безпеки є результатом дії різноманітних чинників, зокрема створення суспільства знань, що ставить сектор безпеки в центр наукового розвитку та соціальної відповідальності. Нова редакція видання Закону України «Про вищу освіту» відкрила можливості для реальної незалежності вищих навчальних закладів, забезпечення академічної доброчесності, зменшення корупції та залучення зацікавлених сторін до управління. Впровадження норм цього закону потребує послідовності, морального лідерства та дотримання високих академічних стандартів. Національна безпека, як соціальна підсистема, діє в зовнішньому середовищі, що впливає на тих, хто займається науковою діяльністю, щоб зберігати академічну доброчесність. Європейський Союз інвестує в процедури виявлення та запобігання плагіату, узгоджуючи їх із цінностями, викладеними в Бухарестській декларації про етичні цінності та принципи вищої освіти в Європейському регіоні, котрі наголошують на чесності, довірі, справедливості та відповідальності.