ЮРИДИЧНИЙ СКЛАД АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКЕ ПЕРЕДБАЧЕНА СТАТТЕЮ 173-4 КУПАП
DOI:
https://doi.org/10.31733/2078-3566-2024-2-223-227Ключові слова:
булінг, адміністративне правопорушення, об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона, учасники освітнього процесу, поліціяАнотація
Визначено юридичний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173-4 КУпАП, на сучасному етапі розвитку держави: об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт, суб’єктивну сторону. Виокремлено загальний, родовий та безпосередній об’єкт булінгу. До безпосереднього об’єкта віднесено суспільні відносини, що виникають під час освітнього процесу, а також здоров’я, честь та гідність учасника освітнього процесу. З’ясовано, що об’єктивна сторона виражається як у дії, так і в бездіяльності, залежно від частини ст. 173-4 КУпАП, за якою особа притягається до відповідальності. Акцентовано увагу на такій обов’язковій ознаці булінгу, як систематичність, та на необхідності законодавчого закріплення її в положенні КУпАП. Висловлено думку про те, що для кваліфікації такого діяння, як булінг, місце вчинення правопорушення не повинно мати ключового значення. Позиція обґрунтована тим, що у цьому випадку важливими є лише зв’язки між учасниками булінгу – учасники одного освітнього процесу, а місце, де вчиняється цькування (заклад освіти, подвір’я, мережа Інтернет, громадське місце тощо), не важливе. З’ясовано, що суб’єкт правопорушення залежить від частини норми, за якою особа притягається до відповідальності, однак виділено спільну рису: специфічний статус – учасник освітнього процесу. Відповідно зроблено висновок про спеціальний суб’єкт булінгу. Відзначено, що кривдник не завжди буде суб’єктом правопорушення через свій вік. Наголошено на проблемах кваліфікації правопорушення у даному випадку, позиціях вітчизняних вчених. Встановлено, що суб’єктивна сторона булінгу характеризується умисною формою вини, коли учасник освітнього процесу усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає його шкідливі наслідки і бажає або свідомо допускає настання цих наслідків. Мета і мотив вчинення розглядуваного адміністративного правопорушення є факультативними ознаками. Зроблено висновок про те, що наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення є обов’язковою для кваліфікації діяння за ст. 173-4 КУпАП.
Посилання
1. № 1-п Звіт судів першої інстанції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення. Судова влада України. URL : https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/ zvit_dsau_2023. 2. Комзюк В. Т., Обрусна С. Ю., Шаповал Т. Б. Актуальні питання адміністративної відповідальності за булінг (цькування) учасника освітнього процесу. Аналітично-порівняльне правознавство. 2024. № 1. С. 397–403.
3. Опольська Н. Булінг: юридичний склад адміністративного проступку. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 10. С. 101–106. 4. Приходько М. В. Адміністративна відповідальність за булінг (цькування) в Україні : дис. ... д-ра філос. : 081 Право / Національна академія внутрішніх справ. Київ, 2022. 231 с.
5. Дрок І. С. Провадження у справах про булінг. Підприємство, господарство і право. 2020. № 7. С. 149–152.
6. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Закон України від 07.12.1984. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10.
7. Про освіту : Закон України від 05.09.2017. URL : https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2145-19#Text.