СПІВВІДНОШЕННЯ ПРАВОПОРЯДКУ ІЗ ЗАКОННІСТЮ ТА ДИСЦИПЛІНОЮ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ ПІДХІД

Анотація

Розглянуто основні підходи до розуміння співвідношення правопорядку із законністю та дисципліною. Наголошено, що правопорядок, законність та дисципліна – основа правоохоронної діяльності, особливо в умовах воєнного стану. Тому їх зміцнення – одне з головних завдань, що стоїть перед суспільством та державною, основний напрям діяльності органів правопорядку, у тому числі й реалізації їхніх функцій. З’ясовано, що найбільшого поширення одержав науковий погляд на правопорядок як точне і неухильне дотримання правових норм (реалізація прав та обов’язків, правовідносин, що відповідають нормам права), реалізація їхніх вимог у певних суспільних відносинах; стан реалізації суб’єктивних прав і виконання юридичних обов’язків учасниками правовідносин. Тому правопорядок є продуктом дії в суспільстві режиму законності. Серед різних форм реалізації права особливе місце займає правозастосування, найважливішою ознакою якого є державно-владний характер. Нині в юридичній науці відсутній єдиний методологічний підхід до визначення основоположних ідей, що відображають сутність та зміст законності. Основоположними принципами законності у сфері правопорядку є верховенство Конституції України і закону; єдність та доцільність законності. Проблема недопущення порушень законності – не тільки юридична проблема, для її вирішення повинні бути усунуті об’єктивні чинники, що створюють умови для вчинення правопорушень. Законність пов’язана з правореалізаційною діяльністю всіх суб’єктів права, будучи її якісною характеристикою. До її структури віднесено: принцип законності – метод законності – режим законності, що, власне, і визначає наукову й практичну значущість. Зміцнення правопорядку та дисципліни в суспільстві неможливе без забезпечення законності в діяльності органів правопорядку, а також мінімізації протиправних проявів (таких як: корупція, вседозволеність, байдужість та ін.). Виокремлено основні ознаки співвідношення правопорядку і дисципліни (однорідність, урегульованість) та розбіжності (правопорядок складається з усієї сукупності врегульованих нормами права суспільних відносин, тоді як дисципліна охоплює лише деякі з цих відносин).