THE FAMILY IN WARTIME: PSYCHOLOGICAL, PSYCHOSOCIAL AND PSYCHOPATHOLOGICAL PROBLEMS
DOI:
https://doi.org/10.31733/2078-3566-2022-6-554-562Keywords:
family, family functions psych traumatic experiences, pathogenic situation, neuropsychiatric disorders, deviation, violence.Abstract
The purpose of the article is to study the functioning of such a social institution as the family during the war. The work emphasizes that military actions have a negative impact not only on the psyche and behavior of individuals, but also on family relationships in general. The work indicates the main functions of the family such as: educational, reproductive, emotional, economic, spiritual, social control, sexual, regenerative and psychotherapeutic. The study also highlights the issue of the transformation of the mentioned traditional functions of the family during the war period, outlines a number of problems that faced the family in such a difficult time forced migration, and the transformation of family roles, and the problems of personal relationships between spouses, the weakening of the material and psychological (protective) family functions, instability of life family plans. The work considers the consequences of the impact of difficulties on the psyche of family members, in particular, the psychopathological factors of neuropsychological disorders that cause disruptions in family life and lead to somatic personality disorders. The study focuses attention on the problem of the educational functions of the family in the situation of permanent military conflict, which has been ongoing on the territory of our country since 2014. The article raises the issue of child-parent relations in refugee families, problems of family violence, and deviant behavior of teenagers. Affectivity as irritation, dissatisfaction, concern, anxiety about children become obsessive for parents; it prevents them from fulfilling educational and bringing up functions to the full extent. The research outlines the issue of deviant motherhood, namely, unwanted pregnancy of raped women and girls during the occupation. Therefore, studies of the viability of the family in wartime continue and raise a number of problems that must be considered by specialists in various fields of science and practice.
References
1. Астахов В. М., Бацилєва О. В. Підготовка до батьківства як етап соціалізіції особистості. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. Т. Х. Ч. 2. Київ, 2008. С. 13–20.
2. Коробка Л. М. Соціально-психологічна адаптація спільноти до умов і наслідків воєнного конфлікту: теоретичні засади дослідження. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2015. № 4. С. 76–82.
3. Пашко Т. А. Психологічні особливості змін в самосвідомості мирних жителів зони АТО. Проблеми політичної психології. 2016. № 4(18). С. 15-20.
4. Голос війни: історії ветеранів. Правдиві історії з фронту. Київ : ГО «Інтерньюз-Україна», 2017. URL : https://internews.ua/storage/app/media/Golos_viyni_epub.pdf.
5. Війна прийшла в сім’ю: Чому розлучені бійці та покинуті дружини звинувачують у всьому АТО. Depo.ua. URL : https://www.depo.ua/ukr/life/viyna-priyshla-v-sim-yu-chomu-rozlucheni-biytsi-ta-pokinuti-24112016154900.
6. Стасюк В. В. Психологія локальних війн та збройних конфліктів : підруч. для слухачів та студентів вищих навчальних закладів. Київ : НАОУ, 2006. 570 с.
7. Маркова М. В., Козира П. В. Постстресові дезадаптивні стани на тлі соціальних змін: аналіз проблеми. Медична психологія. 2015. № 1(37). С. 8–13.
8. Feldman R. Stress reactivity in war-exposed young children with and without posttraumatic stress disorder: relations to maternal stress hormones, parenting and child emotionality and regulation / R. Feldman, A. Vengrober, M. Eidelman-Rothman and O. Zagoory-Sharon. Development and Psychopathology. 2013. P. 943–955.
9. Betancourt T. S. The intergenerational effect of war. Journal of the American Medical Association Psychiatry. 2015. № 72(3). P. 199–200.
10. Семигіна Т. Психосоціальна реабілітація комбатантів : міжнародна та вітчизняна практика. Актуальні проблеми соціально-правового статусу осіб, постраждалих під час проведення АТО : збірник матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції (19 квітня 2017 року). Київ : Академія праці, соціальних відносин і туризму, 2017. С. 78–81.
11. Маркова М. В., Козира П. В. Фрустрація, психологічний захист та долаюча поведінка в ґенезі постстресової дезадаптації у співробітників МВС України – учасників АТО. Український вісник психоневрології. 2015. Т. 23, вип. 3(84). С. 128–129.
12. Волошин П. В. Шестопалова Л. Ф., Підкоритов В. С. Посттравматичні стресові розлади: діагностика, лікування, реабілітація : метод. рекомендації. Харків, 2002. 47 с.
13. Лесков В. О. Соціально-психологічна реабілітація військовослужбовців із районів військових конфліктів : автореф дис. … канд. психол. наук : 19.00.09 / Нац. акад. Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького. Хмельницький, 2008. 22 с.
14. Коленіченко Т. І., Левицька Н. С., Грицай С. О. Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми ресоціалізації комбатантів в Україні. Проблеми соціальної роботи : філософія, психологія, соціологія. 2018. № 2(12). С. 51–57.
15. Федорченко Т. Є. Профілактика девіантної поведінки школярів в умовах соціокультурного середовища: соціально-педагогічний аспект : монографія. Черкаси, 2011. 488 с.
16. Буряк О. О. Шляхи та методи реабілітації осіб з «військовим синдромом» та посттравматичним стресовим розладом. Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил. 2015. Вип. 3(44). С. 137–141.
17. Хвисюк О. М., Маркова М. В., Марков А. Р. та ін. Клінічна специфіка й особливості психопатогенезу дезадаптивних станів у цивільного населення в умовах соціального стресу і консцієнтальної війни. Український вісник психоневрології. 2017. Т. 25. Вип. 1(90). С. 29–38.
