DOCTRINAL ASPECTS OF IMPROVING THE ACTIVITIES OF INVESTIGATIVE BODIES IN COMBATING CORRUPTION

Authors

DOI:

https://doi.org/10.31733/2078-3566-2024-1-308-315

Keywords:

corruption, active repentance, investigator, procedural independence of the investigator, procedural form.

Abstract

In the article, based on the analysis of investigative and judicial practice, proposals are made to strengthen responsibility for corruption crimes and introduce responsibility for political corruption. A systematic analysis of the institution of effective repentance, provided for by the norms of criminal law, and the institution of a plea agreement, provided for by the norms of procedural law, is carried out. The analysis of collisions and problems that arise in the detection, prevention and investigation of corruption crimes has led to the introduction of a number of proposals for the harmonization of criminal and criminal procedural law on the basis of a new doctrinal model of the institution of effective repentance. An integrative analysis of the application of criminal and criminal procedural law leads to the conclusion that systemic changes in legislation are necessary: First, strengthening responsibility for corruption with qualifying features, including the establishment of life imprisonment. Secondly, the introduction of an integrative institution of responsibility for political corruption. Thirdly, the introduction of a harmonized institution of mitigation of responsibility for corruption and other crimes in criminal and criminal procedural law under conditions of effective repentance of suspects (accused), with the cancellation of the existing plea agreement, which is not adjusted to the norms of criminal law and contradicts constitutional and other norms of greater legal force. Fourthly, strengthening the procedural independence of the investigator and guarantees of his independence from the executive branch. Proposals are made to strengthen the procedural status of the investigator. On the basis of a systematic analysis of the problems of investigative activity, proposals are made to improve the law of evidence. The necessity of entrusting the prosecutor's office with the function of state supervision over the observance of human rights and freedoms in the state and the implementation of anti-corruption legislation in the activities of enterprises, institutions and organizations, executive authorities and local self-government is substantiated. The analysis of conflicts in the application of the rules governing the receipt of evidentiary information at the stage of detection, prevention and investigation of crimes confirms the conclusion that it is necessary to adopt a single doctrinally new law for all forms of court proceedings – the «Code of Evidence Law».

References

1. Дрозд В. Г., Чорноус Ю. М., Гаврилюк Л. В. та ін. Доказування кримінальних правопорушень щодо прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою: кримінальний, кримінально-процесуальний та криміналістичний аспект : метод. рекомендації. Київ : Нац. акад. внутр. справ ; Держ. наук. досл. ін-т ; 7БЦ, 2023. 222 с.

2. Корнієнко М., Тертишник В. Протидія корупції: стратегія та практика. Проблеми законності. 2021. № 152. С. 87–101.

3. Кресіна І. О., Кушнарьов І. В. Політична корупція: глобальні виклики і Україна. Київ : Норма права, 2022. 296 с.

4. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Станом на 10 січня 2024 року / за заг. ред. І. М. Копотуна. Київ : Вид. «Центр учбової літератури», 2024. 888 с.

5. Мельник М. Політична корупція: сутність, чинники, засоби протидії. Національна безпека і оборона. 2009. № 7. С. 67–72. URL : https://justice.org.ua/politika-i-pravo-podiji-fakti-komentari/politichna-koruptsiya-sutnist-chinniki-zasobi-protidiji.

6. Микитюк С. Забезпечення незалежності та процесуальної самостійності слідчих державного бюро розслідувань. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2022. № 4. С. 184–189.

7. Мірковець Д. М. Інститут контрольно-наглядової діяльності та процесуальна самостійність слідчого: аспекти співвідношення. Юридична наука. 2020. № 3(105). С. 387–398.

8. Сачко О. В. Проблеми реалізації верховенства права при застосуванні особливих форм та режимів кримінального провадження : монографія. Дніпропетровськ : Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара ; Ліра ЛТД, 2018. 404 с. 9. Тагієв С. Р. Негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному судочинстві України : монографія. Київ : ВД «Дакор», 2015. 440 с. 10. Танривердієв Х. М. Досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо народних депутатів України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ : Національна академія внутрішніх справ, 2020. 270 с. 11. Тертишник В. М. Гарантії прав і свобод людини та забезпечення встановлення істини в кримінальному процесі України : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.09. Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2009. 465 с.

12. Топчій В. В., Шкелебей В. А. Публічно-правова протидія корупції : навч. посібник. Ірпінь : УДФС, 2016. 206 с.

13. Федоренко О. А., Стрільців О. М., Тарасенко О. С. Використання технологій штучного інтелекту у правоохоронній діяльності : аналіт. огляд. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2022. 1052 с.

14. Цимбал П. В., Манзюк О. І. Зарубіжний досвід організації інституцій у сфері антикорупційної діяльності: правові засади вдосконалення діяльності державного бюро розслідувань у світлі адаптації до міжнародних стандартів. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 9. С. 32–34. URL : http://www.lsej.org.ua/9_2020/8.pdf.

15. Юрчишин В. М. Місце і роль прокурора у досудовому розслідуванні та їх відображення в теорії, законодавстві і практиці : монографія. Чернівці : «Родовід», 2013. 307 с.

Published

2024-09-12

How to Cite

Tertyshnyk, V. (2024). DOCTRINAL ASPECTS OF IMPROVING THE ACTIVITIES OF INVESTIGATIVE BODIES IN COMBATING CORRUPTION. Scientific Bulletin of Dnipro State University of Internal Affairs, (1), 308–315. https://doi.org/10.31733/2078-3566-2024-1-308-315

Issue

Section

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗАПОБІГАННЯ І ПРОТИДІЇ ПРАВОПОРУШЕННЯМ: КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ТА КРИМІНАЛІСТИЧНІ АСПЕКТИ