THE ADULT CHILDREN’S OBLIGATION TO TAKE CARE OF THEIR INCAPACITATED PARENTS FROM THE ASPECT OF LAW AND MORALITY
DOI:
https://doi.org/10.31733/2078-3566-2024-2-51-56Keywords:
child, moral obligation, disabled parents, duty of care, adult children, legal obligationAbstract
The article is devoted to covering the duty of children who have reached the age of majority to take care of incapacitated parents. Attention is focused on clarifying the nature of this duty through the prism of its legal or moral nature. It is noted that jurisprudence mainly examines this issue within the framework of branch jurisprudence, namely family law; the general legal aspect remains understudied. The analysis of the duty of children who have reached the age of majority to take care of incapacitated parents is carried out through the concept of perception of law by L. Fuller. Law cannot be inherently immoral. According to L. Fuller’s concept of law, law and morality do not fully coincide; they are not identical. It was emphasized that placing such an obligation on a person does not correspond to the process of imposing a legal obligation. A legal obligation provides clear criteria and conditions under which it arises and ceases, including the possibility of releasing a person from the obligation. It is indicated that the understanding of law as a moral phenomenon does not mean that any law is moral. The legislator must strive for morality, but does not always achieve it. Morality serves as a kind of reference point for law-making, indicating the principles and values that should be embodied in the legislation prescriptions. The moral duty to care for parents emphasizes the importance of ethical values in society. In a society where moral values are the basis of behavior, people feel more responsible for their actions and feel more satisfaction in helping others. It is emphasized that the legal obligation must be clearly defined in legal regulations, including specific actions or inactions that are required from the subject of law. However, parental care includes a wide range of actions that are difficult to formalize within the law. It is summarized that the duty of children who have reached the age of majority to take care of incapacitated parents acquires an absolute character, which is not characteristic of a legal duty. Conclusively, this obligation should be in society, but the question is in the nature of such an obligation. Such an obligation is rather a moral one, based on ethical principles, internal beliefs and social traditions. The raised issue may become the object of further scientific discussions.
References
1. Сімейний кодекс України : Закон України від 10 січня 2002 р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text.
2. Конституція України від 28 червня 1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
3. Кучук А. М. Обов’язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків: пропедевтичний аспект. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2024. № 1. С. 66–71.
4. Кучук А. М. Обов’язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків як загальноправова проблема. Аналітично-порівняльне правознавство. 2024. № 1. С. 44–48.
5. Завгородній В. А., Пшенична Г. Є. Конституційний обов’язок батьків утримувати дітей до їх повноліття: стан наукових досліджень. Право і суспільство. 2013. № 6. С. 20–23.
6. Кацюба К., Конюхова М. Виконання юридичного обов’язку батьків піклуватися про своїх повнолітніх дітей. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 6. С. 12–18.
7. Завгородня Ю. С. Механізм реалізації юридичного обов’язку батьків піклуватися про своїх дітей до їх повноліття: поняття та елементи. Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. 2017. № 10. С. 61–67.
8. Малишко С. І. Поняття юридичного обов’язку повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2022. № 1. С. 31–35.
9. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м’якого покарання) від 02 листопада 2004 р. № 15-рп/2004. URL : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v015p710-04.
10. Окрема думка судді Конституційного Суду України Сліденка І.Д. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 7 частини другої статті 42 Закону України «Про вищу освіту». URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/nc02d710-17#Text.
11. Фуллер Л. Л. Мораль права / пер. з англ. Н. Комарова. Київ : Сфера, 1999. 232 с.