ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРОЦЕСІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

Робота присвячена дослідженню інноваційних підходів у адміністративному процесі, що є актуальним напрямом розвитку правової системи України в умовах сучасних викликів і швидкого технологічного прогресу. Мета дослідження полягає в усебічному аналізі впровадження новітніх технологій і методів в адміністративне судочинство, визначенні основних проблем, що виникають під час їх застосування, а також окресленні перспектив розвитку цих підходів у майбутньому. Автор здійснює детальний аналіз наявних інноваційних підходів, зокрема таких як електронне судочинство, автоматизація процесів, використання штучного інтелекту, розвиток альтернативних методів вирішення спорів і впровадження віртуальних судових процесів. Окремо розглядаються переваги й недоліки кожного із цих підходів, а також їхній вплив на ефективність, прозорість і доступність адміністративного судочинства. Підкреслюється, що електронне судочинство й автоматизація рутинних процедур є найважливішими напрямами розвитку адміністративного процесу, які вже зараз демонструють свою ефективність. Проте автор звертає увагу на те, що для досягнення повного потенціалу цих технологій необхідно подолати низку юридичних та організаційних бар’єрів, таких як недосконалість нормативно-правової бази, недостатня технічна підготовленість судової системи, а також низька кваліфікація кадрів. Штучний інтелект і віртуальні судові процеси розглядаються як перспективні технології, що можуть суттєво змінити характер адміністративного процесу в майбутньому. Автор відзначає, що використання штучного інтелекту в судочинстві відкриває нові можливості для підвищення точності й об’єктивності судових рішень, водночас створюючи нові виклики, пов’язані з питаннями відповідальності та кібербезпеки. Віртуальні судові процеси, своєю чергою, дають змогу забезпечити більшу доступність правосуддя для громадян, які не можуть фізично бути присутніми на судових засіданнях. Особливу увагу в статті приділено розвитку альтернативних методів вирішення спорів, таких як медіація та арбітраж, які можуть стати ефективним засобом розвантаження судів і скорочення термінів розгляду справ. Водночас автор наголошує на необхідності подальшого розвитку нормативно-правової бази для повноцінного впровадження цих методів в адміністративний процес. Автор також підкреслює важливість інтеграції міжнародного досвіду в упровадження інноваційних підходів у національну правову систему України. Використання кращих практик з інших країн, а також співпраця з міжнародними організаціями можуть допомогти уникнути помилок і пришвидшити процес модернізації адміністративного процесу в Україні. У висновках статті зроблено акцент на необхідності комплексного підходу до впровадження інноваційних підходів в адміністративний процес, що охоплює технічні, організаційні й законодавчі аспекти, а також підготовку кадрів і забезпечення правової визначеності. Автор наголошує, що успішна реалізація цих підходів сприятиме підвищенню ефективності судочинства, зміцненню довіри суспільства до судової системи, забезпеченню справедливості й дотриманню прав людини.