ВПЛИВ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА НА ФОРМУВАННЯ ПРАВОСВІДОМОСТІ СТУДЕНТА ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІН ПРАВОВОГО ЦИКЛУ

Анотація

Розкрито вплив науково-педагогічного працівника на формування правосвідомості студента під час викладання дисциплін правового циклу, зокрема: «Конституційного права», «Трудового права», «Адміністративного права» та «Кримінального права та процесу». Надано на розгляд та обговорення загалу власне (авторське) бачення формування принципів правосвідомості у студентської молоді під час опанування правових дисциплін спеціальності «Право». Зокрема, наголошено, що науково-педагогічний працівник повинен індивідуально у кожному конкретному випадку обирати систему наукових методів, які йому слід використовувати при право виховній «роботі» із здобувачами освіти, а від яких у даному випадку слід відмовитися; щоразу вирішувати який зміст та обсяг дисциплін правового циклу слід переглянути під час викладання, а що зберегти і вдосконалювати для формування міцної правової позиції та правосвідомості у студентів коледжу та інституту. Автори статті наголошують, що організовуючи правову «виховну» роботу із здобувачами освіти, на всіх її етапах викладач має творчо використовувати будь-які правові поради та рекомендації Міністерства освіти і науки України, оскільки діяльність та успіх цієї роботи багато в чому залежить і від правової зрілості самого педагога, його суспільно-правової активності, педагогічної майстерності, від підвищення ефективності та якості роботи у відношенні до процесу правового «виховання», і, звичайно ж, від особистого прикладу викладача. Розкривається значення, надається оцінка цим новелам та новітнім підходам у реалізації науково-педагогічної діяльності щодо формування патріотичної правосвідомості молоді в системі педагогіки та права. Обґрунтовано необхідність подальших досліджень відповідної спрямованості, оскільки останні створюватимуть перспективи теоретичних та практичних напрацювань, а також сприятимуть розв’язанню проблемних питань у цьому напрямку права та педагогіки. Привернуто увагу на необхідність подальшої наукової співпраці вчених, науковців, спеціалістів у галузі матеріального права та педагогіки.