ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ЗАХИСТУ ЖЕРТВ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ

Анотація

Здійснено теоретико-правовий аналіз правового механізму захисту жертв домашнього насильства в умовах воєнного стану з урахуванням міжнародного досвіду та сучасних викликів. Аналіз проблем та викликів, зі якими стикаються жертви домашнього насильства в умовах воєнного стану, дозволив сформулювати висновки та пропозиції для вдосконалення законодавчого, соціального та психологічного підходів. Запропоновано комплексні зміни, зокрема, розширення визначення поняття «насильство», розкрито механізми відповідальності та підвищення ефективності судового захисту. Акцентується увага на важливості соціальної підтримки та реінтеграції жертв, а також на питаннях освіти та інформування громадськості. Аналіз міжнародного досвіду слугує основою для розробки стратегій та заходів, спрямованих на покращення ситуації жертв домашнього насильства в умовах воєнного стану в Україні. Зважаючи на сучасні виклики та необхідність адаптації до специфіки воєнного стану, необхідно сприяти реальному покращенню захисту прав жертв домашнього насилля і створенню гуманного та ефективного правового середовища. Важливість правового захисту жертв домашнього насильства в умовах воєнного стану визнається в контексті не лише суспільної безпеки, але й забезпечення фундаментальних прав та гідності особи. У статті детально розглянуто існуючі прогалини у законодавстві та виклики, з якими стикаються жертви домашнього насильства в умовах воєнного конфлікту, з урахуванням уже наявного міжнародного досвіду. Окреслено оптимальні шляхи удосконалення правового захисту, а також створення ефективних інструментів для виявлення, реагування та запобігання домашньому насильству в умовах конфлікту. Зокрема, розглянуто можливості розширення відповідальності для забезпечення покарання винних, встановлення механізмів психосоціальної підтримки жертв та розвиток освітніх ініціатив для формування гендерно чутливого суспільства. Аналітичний підхід та конструктивні пропозиції створюють підґрунтя для подальших обговорень та розробки ефективних стратегій у боротьбі з цією соціальною проблемою.