ІНСТИТУТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПРАВ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.31733/2078-3566-2023-6-75-80Ключові слова:
людина і громадянин, внутрішньо переміщені особи, забезпечення прав і свобод, інститути громадянського суспільства, органи публічної влади, воєнний стан.Анотація
Розкрито роль інститутів громадянського суспільства у забезпеченні прав внутрішньо переміщених осіб в Україні в умовах воєнного стану. Наголошено, що на сучасному етапі розвитку Української держави продовження правотворчих та державотворчих перетворень можливі, у тому числі, завдяки активній позиції громадян України та їхній діяльності через різноманітні організації. Інститути громадянського суспільства сьогодні посідають особливе місце у забезпеченні прав внутрішньо переміщених осіб. Зауважено, що активність окремих громадян щодо розвитку демократичної, правової держави стала основою для розвитку громадянського суспільства в Україні та уможливила на сучасному етапі інтенсивно працювати і самоорганізовуватися у непередбачувані та складні для українського суспільства часи. Акцентовано, що саме самоорганізація суспільства є одним із ключових чинників розвитку громадянського суспільства. Підкреслено, що головне завдання органів публічної влади – уникати втручання у функціонування інститутів громадянського суспільства та їх організацію (звісно, що крім того, коли дії громадських організацій є неправомірними) та підтримувати у необхідних ініціативах, особливо зараз, в умовах воєнного стану, коли складно всім громадянам держави, а внутрішньо переміщеним особам через вимушене залишення свого постійного місця проживання складно подвійно. В умовах воєнного стану особливе місце серед громадських рухів відіграють волонтери. Перспективним і практично важливим напрямом для наукового осмислення є розкриття ролі та механізмів впровадження і реалізації інституту медіації у вирішенні спірних ситуацій між органами публічної влади та інститутами громадянського суспільства.
Посилання
1. Україна подолала кризовий поріг за кількістю ВПО: Верещук уточнила цифри. УНІАН. URL: https://www.unian.ua/society/vereshchuk-utochnila-skilki-vpo-zareyestrovano-v-ukrajini-v-berezni-12167304.html.
2. Боняк В. О., Чепік-Трегубенко О. С. Взаємодія органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства в аспекті захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2023. № 2. С. 14–21.
3. Панькова О. В., Касперович О. Ю. Напрями та механізми участі інститутів громадянського суспільства у створенні захищеного простору внутрішньо переміщених осіб в Україні. Український соціум. 2018. № 4. С. 53–69.
4. Коршун А. А. Правовий статус внутрішньо переміщених осіб: теоретико-правовий аспект : дис. … д-ра філос. : 081 Право. Дніпро, 2021. 259 с.
5. Наливайко Л. Р., Коршун А. А. Правовий статус внутрішньо переміщених осіб: теорія та практика : монографія. Київ : Хай-Тек Прес, 2023. 192 с.
6. Кошляк Н. Е. Система інститутів громадянського суспільства як суб’єкти забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб. Київський часопис права. 2022. № 1. С. 33–38.
7. Koshliak N. E. Concepts and Types of Civil Society Institutions as Subjects of Guaranteeing the Rights of Internally Displaced Persons. Visegrad Journal on Human Rights. 2022. № 4. Р. 81–88.
8. Kononenko V., Yaremenko O., Zinko Y., Lapshin S., Ostapenko O. Formation of civil society in Ukraine in the post-soviet period. Amazonia Investiga. 2023. № 12 (65). Р. 131–140. URL: https://doi.org/10.34069/AI/2023.65.05.13.
9. Minakova Ye., Nalyvaiko I. Public participation in the mechanism of prevention and anti-corruption in Ukraine. KELM (Knowledge, Education, Law, Management). 2022. № 7 (51). Р. 167–173.
10. Про Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки : Указ Президента України від 27 вересня 2021 р. № 487/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/487/2021#Text.
11. Мірко Н., Ладонько Л. Міжнародне волонтерство та розвиток громадського сектору. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2023. № 6. С. 128–140.
12. Мохнюк Р. С. Інститути громадянського суспільства у процесі реалізації євроінтеграційної політики. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2021. № 4. С. 26–33.
13. Гомоляко О. В. Концептуальне розуміння взаємодії громадянського суспільства і влади при формуванні публічної політики. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 1. С. 149–154.
14. Підкуркова І. В. Права і свободи людини як показник зрілості громадянського суспільства. Гілея. 2014. Вип. 90. С. 359–362.
15. Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість українського суспільства: ґенеза та сучасність : монографія. Харків : Право, 2008. 288 с.
16. Nalyvaiko L., Chepik-Tregubenko O. Main Directions of Effective Interaction of Public Authorities and Institutes of Civil Society // Legislation of EU countries: history, shortcomings and prospects for the development : collective monograph. Frankfurt (Oder) : Izdevniecība «Baltija Publishing», 2019. 360 р. P. 197–214.
17. Размєтаєва Ю. С. Права людини як основа інституцій громадянського суспільства. Проблеми законності. 2013. Вип. 123. С. 10–22.
18. Nalyvayko L., Chepik-Tregubenko O. Ensuring the electoral rights of internally displaced persons in local elections: problems of theory and practice. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2018. № 2. С. 59–63.
19. Leheza Y., Nalyvaiko L., Sachko O., Shcherbyna V., Chepik-Trehubenko O. Principles of law: Methodological approaches to understanding in the context of modern globalization transformations. Ius Humani. Law Journal. 2022. № 11 (2). Р. 55–79. URL: https://doi.org/https://doi.org/10.31207/ih.v11i2.312.