МЕДІА МІЖ ДЕРЖАВОЮ, ПРАВОМ ТА СУСПІЛЬСТВОМ ПІД ЧАС МІЖНАРОДНИХ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ. ЧАСТИНА IІ: ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА, ЦЕНТРАЛЬНІ ДЕРЖАВИ
DOI:
https://doi.org/10.31733/2078-3566-2023-6-57-68Ключові слова:
медіа, Перша світова війна, Центральні держави, суспільство, цензура, пропаганда, обмеження права на інформацію.Анотація
Здавна відомо, що війна ведеться не лише на полі битви класичною зброєю. Вона водночас не менш жорстоко відбувається за думки й душі людей в інформаційно-культурній та духовно-психологічній царині. Зважаючи на постійні дискусії щодо співвідношення між мораллю та об’єктивністю в журналістиці, між дотриманням конституційного суб’єктивного права на інформацію (що включає такі похідні права, як свобода вираження поглядів і переконань, право отримувати, створювати, зберігати, поширювати, знищувати та спростовувати інформацію) автори досліджують еволюцію академічної дискусії навколо зв’язку медіа та збройних конфліктів, особливо у контексті появи та розвитку новітніх інформаційно-комунікаційних засобів і платформ. Ця стаття продовжує цикл публікацій, що висвітлюють проблеми обмеження права на інформацію, протидії ворожій пропаганді та просування власних ідеологем і наративів як елементів контрпропаганди. Адже нинішні інформаційні війни як складові гібридних характеризуються битвою вже не стільки фактів, скільки сенсів і наративів, що майже не спростовуються протиборчими сторонами, а отже, все менше підпадають під правове регулювання, а більше – під політичні кон’юнктури. Значну увагу приділено питанням медійної цензури під час війни. Часові межі постановки наукової проблеми охоплюють період від Першої світової війни як першого міжнародного збройного конфлікту за кількістю держав-учасників до наших днів – російсько-української війни як предтечі нового протистояння між авторитарними режимами і демократичним світом. На прикладі Центральних держав (Німецька, Австро-Угорська та Османська імперії) авторами зроблено висновок, що Перша світова війна, за відсутності тоді міжнародно-правового обмеження суб’єктивного права на інформацію аж після закінчення Другої світової війни, започаткувала подальшу із наростанням участь державних і недержавних суб’єктів у реалізації інформаційної політики як у міжвоєнні періоди у формі гібридних війн, так і відкритий збройних протистоянь у контексті всіх етапів інформаційної революції. Особливістю інформаційної політики аналізованих держав, на відміну від розглянутих у попередній статті (Велика Британія, Франція, США), визначено те, що вони, будучи суходольними імперіями, стикнулися з низкою складнощів, зумовлених передовсім своїм поліетнічним складом, що врешті-решт призвело до їх поразки та розпаду на окремі держави як одного з головних підсумків цієї війни.
Посилання
1. Мартинов А. Перша світова війна у сучасній німецькомовній історіографії: теми й концептуальні ідеї досліджень. Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. 2016. № 25. С. 397-423.c. 401.
2. Мокрик Р. Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії (30.11.2020). URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/5fc686bb8aaad/.
3. Пивоваров С., Коберник К. Досі обурені, що голова Мінкультури не проти цензорів у ЗМІ? І правильно, бо далі цензуру поширять на театр, кіно і думки. Так уже було під час Першої світової війни – історичний екскурс «Бабеля» (29.03.2023). URL: https://babel.ua/texts/92130-dosiobureni-shcho-golova-minkulturi-ne-proti-cenzoriv-u-zmi-i-pravilno-bo-dali-cenzuru-poshiryat-na-teatrkino-
i-dumki-tak-uzhe-bulo-pid-chas-pershoji-svitovoji-viyni-istorichniy-ekskurs-babelya.
4. Bachová J. Cenzura, svoboda projevu a svobodný přístup k informacím : Rigorózní práce / Univerzita Karlova v Praze. Praha, 2007. 451 s.
5. Balázs E. Háborús gyűlölet andante és allegro. A hivatalos irodalom, a katolikus egyházhoz közeli irodalmi lapok és a háború Magyarországon (1914-1916) = Sorsok, frontok, eszmék. Tanulmányok az első világháború 100. évfordulójára, főszerk. Majoros I., szerk. Antal G., Hevő P., M. Madarász A.,Bp., ELTE-BTK, 2015. URL: https://edit.elte.hu/xmlui/bitstream/handle/10831/13673/35-BALAZSESZTER.pdf?sequence=1.
6. Berndt U. Untertan in Uniform: Militär und Militarismus im Kaiserreich 1871-1914. Quellen und Dokumente. Frankfurt/M : Fischer Taschenbuch Verlag, 2001. 224 s.
7. Beşikçi M. The Ottoman Mobilization of Manpower in the First World War. Between Voluntarism and Resistance. Leiden : Brill. 2012. 346 p.
8. Boka L. Propaganda Az I. Világhábогúban. Az Országos Széchényi Könyvtár kiállítása. 2015, október 16. – 2016, április 9. Budapest : Országos Széchényi Könyvtár, 2016. 372 o.
9. Demm E. Censorship (29.05.2017). URL: https://encyclopedia.1914-1918-online.net/article/censorship.
10. Demm E. Propaganda at Home and Abroad (07.07.2017). URL: https://encyclopedia.1914-1918-online.net/article/propaganda_at_home_and_abroad.
11. Dölek-Sever D. Propaganda at Home (Ottoman Empire) (30.09.2019). URL: https://encyclopedia.1914-1918-online.net/article/propaganda_at_home_ottoman_empire.
12. Elek A. Haditudositas. Nyugat, 1915. januar 16.
13. Emma H. Censorship and Propaganda in World War I: A Comprehensive History, by Eberhard Demm Propaganda and Conflict: War, Media and the Shaping of the Twentieth Century ; ed. Mark Connelly. The English Historical Review, Volume 137, Issue 586, June 2022. P. 949–950.
14. Gerlach H. v. Die große Zeit der Lüge. Der Erste Weltkrieg und die deutsche Mentalität (1871-1921). Bremen : Donat Verlag, 1994. 198 s.
15. German censorship. URL: https://digital.nls.uk/great-war/general/propaganda/germancensorship.html.
16. Gero A. A beke utolso honapja a Monarchia Magyarorszagan (1914, junius 28 – 1914, julius 28.). Budapest : Habsburg Történeti Intézet, 2014. 485 o.
17. Healy M. Vienna and the Fall of the Habsburg Empire. Total War and Everyday Life in World War I. Cambridge : Cambridge University Press, 2004. 332 p.
18. Köroğlu E. Ottoman Propaganda and Turkish Identity. Literature in Turkey during World War I. London ; New York : Tauris Academic Studies, 2007. 244 p.
19. Kosztolányi D. A béke reklámja. Pesti Napló. 1917. júl. 12.
20. Kosztolányi D. Őszintén szólva: Allegória. Pesti Napló. 1918. szept. 22.
21. Kosztolányi D. Zsarnok fehér sapkában. Pesti Napló. 1917. okt. 7.
22. Lückemeier K. Information als Verblendung. Die Geschichte der Presse und der öffentlichen Meinung im 19. Jahrhundert. Stuttgart: Ibidem Verlag, 2001. 532 s.
23. Oberzensurstelle: Kommunikationsüberwachende Vorschriften des Jahres 1917, in: Fischer, Heinz-Dietrich (ed.): Pressekonzentration und Zensurpraxis im Ersten Weltkrieg. Berlin : V. Spiess, 1973. 302 s.
24. Samotuha A., Furfaro R. Media between state, law and society during international armed conflicts. Part one: World War I, the Entente. Scientific Bulletin of Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs. 2023. Special Issue № 1. P. 42-52.
25. Schöpflin A. A szavak haboruja. Nyugat, 1914. oktober 16.
26. Ther V. Propaganda at Home (Germany) (08.10.2014). URL: https://encyclopedia.1914-1918-online.net/article/propaganda_at_home_germany.
27. Ulrich B., Ziemann B. German Soldiers in the Great War: Letters and Eyewitness Accounts. Barnsley : Pen and Sword Military, 2011, 224 p.
28. Ute D. Die Politik der Propaganda. Zur Praxis gouvernementaler Selbstrepräsentation vom Kaiserreich bis zur Bundesrepublik. In Propaganda. Meinungskampf, Verführung und politische Sinnstiftung 1789–1989, hrsg. Wolfgang Siemann. Frankfurt/M: Fischer Taschenbuch Verlag, 1994. P. 44-82.
