ДОКТРИНАЛЬНІ АСПЕКТИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧИХ ОРГАНІВ ЩОДО ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31733/2078-3566-2024-1-308-315Ключові слова:
корупція, дійове каяття, слідчий, процесуальна самостійність слідчого, процесуальна форма.Анотація
На основі аналізу слідчої та судової практики внесено пропозиції щодо посилення відповідальності за корупційні злочини та запровадження відповідальності за політичну корупцію. Здійснено системний аналіз інституту дійового каяття, передбаченого нормами кримінального права, та інституту угоди про визнання вини, передбаченого нормами процесуального права. Аналіз колізій та проблем, що виникають при виявленні, попередженні та розслідуванні корупційних злочинів, обумовив внесення низки пропозицій щодо гармонізації норм кримінального та кримінально-процесуального права на основі нової доктринальної моделі інституту дійового каяття. Інтегративний аналіз застосування норм кримінального та кримінально-процесуального права дозволив дійти висновку про необхідність проведення системних змін у законодавстві, а саме: 1) посилення відповідальності за корупцію з кваліфікуючими ознаками, включно зі встановленням довічного позбавлення волі; 2) запровадження інтегративного інституту відповідальності за політичну корупцію; 3) запровадження у кримінальному та кримінально-процесуальному праві гармонізованого інституту пом’якшення відповідальності за вчиненні корупційні та інші злочини за умови дійового каяття підозрюваних (обвинувачуваних) при скасуванні існуючої угоди про визнання вини, котра не коригується з нормами кримінального права та суперечить конституційним та іншим нормам більшої юридичної сили; 4) посилення процесуальної самостійності слідчого та гарантій його незалежності від виконавчої влади. Сформульовано пропозиції щодо зміцнення процесуального статусу слідчого. На основі системного налізу проблем слідчої діяльності внесено пропозиції щодо удосконалення доказового права. Обґрунтовано необхідність покладання на прокуратуру функції державного нагляду за дотриманням прав і свобод людини в державі та виконанням антикорупційного законодавства в діяльності підприємств, установ та організацій, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Посилання
1. Дрозд В. Г., Чорноус Ю. М., Гаврилюк Л. В. та ін. Доказування кримінальних правопорушень щодо прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою: кримінальний, кримінально-процесуальний та криміналістичний аспект : метод. рекомендації. Київ : Нац. акад. внутр. справ ; Держ. наук. досл. ін-т ; 7БЦ, 2023. 222 с.
2. Корнієнко М., Тертишник В. Протидія корупції: стратегія та практика. Проблеми законності. 2021. № 152. С. 87–101.
3. Кресіна І. О., Кушнарьов І. В. Політична корупція: глобальні виклики і Україна. Київ : Норма права, 2022. 296 с.
4. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Станом на 10 січня 2024 року / за заг. ред. І. М. Копотуна. Київ : Вид. «Центр учбової літератури», 2024. 888 с.
5. Мельник М. Політична корупція: сутність, чинники, засоби протидії. Національна безпека і оборона. 2009. № 7. С. 67–72. URL : https://justice.org.ua/politika-i-pravo-podiji-fakti-komentari/politichna-koruptsiya-sutnist-chinniki-zasobi-protidiji.
6. Микитюк С. Забезпечення незалежності та процесуальної самостійності слідчих державного бюро розслідувань. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2022. № 4. С. 184–189.
7. Мірковець Д. М. Інститут контрольно-наглядової діяльності та процесуальна самостійність слідчого: аспекти співвідношення. Юридична наука. 2020. № 3(105). С. 387–398.
8. Сачко О. В. Проблеми реалізації верховенства права при застосуванні особливих форм та режимів кримінального провадження : монографія. Дніпропетровськ : Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара ; Ліра ЛТД, 2018. 404 с. 9. Тагієв С. Р. Негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному судочинстві України : монографія. Київ : ВД «Дакор», 2015. 440 с. 10. Танривердієв Х. М. Досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо народних депутатів України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ : Національна академія внутрішніх справ, 2020. 270 с. 11. Тертишник В. М. Гарантії прав і свобод людини та забезпечення встановлення істини в кримінальному процесі України : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.09. Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2009. 465 с.
12. Топчій В. В., Шкелебей В. А. Публічно-правова протидія корупції : навч. посібник. Ірпінь : УДФС, 2016. 206 с.
13. Федоренко О. А., Стрільців О. М., Тарасенко О. С. Використання технологій штучного інтелекту у правоохоронній діяльності : аналіт. огляд. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2022. 1052 с.
14. Цимбал П. В., Манзюк О. І. Зарубіжний досвід організації інституцій у сфері антикорупційної діяльності: правові засади вдосконалення діяльності державного бюро розслідувань у світлі адаптації до міжнародних стандартів. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 9. С. 32–34. URL : http://www.lsej.org.ua/9_2020/8.pdf.
15. Юрчишин В. М. Місце і роль прокурора у досудовому розслідуванні та їх відображення в теорії, законодавстві і практиці : монографія. Чернівці : «Родовід», 2013. 307 с.
