ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ ЧЕРЕЗ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ТА ЛЮДИНОЦЕНТРИЧНИЙ ПІДХІД
DOI:
https://doi.org/10.31733/2078-3566-2024-2-164-169Ключові слова:
гендерна рівність, адміністративно-правові механізми, захист прав людини, гендерна політика, людиноцентризм, суспільна активність, виклики та перешкоди, національне законодавство, роль міжнародного права, перспективи розвиткуАнотація
Гендерна рівність є однією з ключових складових сучасного суспільства, адже вона впливає на всі аспекти життя людини, зокрема освіту, зайнятість, політику та культуру. Проте не завжди реалізація гендерної рівності виявляється ефективною через відсутність відповідних адміністративно-правових механізмів. Важливою частиною цієї дискусії є вивчення зарубіжного досвіду, оскільки він може надати цінний контекст та приклади успішних практик у цій сфері. У сучасному суспільстві питання гендерної рівності стає все більш актуальним та обговорюваним. Проте його важливість питання не обмежується лише теоретичним аспектом. Представлено глибокий аналіз не лише теоретичних аспектів гендерної рівності, але й практичних механізмів її реалізації. Розглянуто національний та зарубіжний досвід у цій сфері, щоб виокремити найбільш ефективні стратегії та методи, котрі можна було б використовувати в українському контексті. Проаналізовано історичні засади та розвиток гендерних прав, практичні аспекти їх застосування. Акцентовано на важливості адміністративно-правових механізмів у захисті прав людини з гендерною складовою. Приділено увагу викликам та перешкодам, пов’язаним із розвитком гендерної рівності, та пошуку шляхів їх подолання. Надано загальну оцінку ситуації в Україні та рекомендації для подальших дій у цій сфері.
Посилання
1. Камінська Н., Свєшнікова М. Діяльність міжнародних організацій у сфері забезпечення гендерної рівності. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 1. С. 102–109.
2. Наливайко Л., Ковбаса Ю. Поняття гендерної рівності. Актуальні проблеми державотворення, правотворення та правозастосування : матеріали наук. семінару (м. Дніпро, 9 груд. 2016 р.). Дніпро, 2017. С. 233–235.
3. Свиридюк Н., Цюприк Н. Принципи адміністративно-правового регулювання у сфері гендерної політики держави. Південноукраїнський правничий часопис. 2017. № 3. С. 121–125.
4. Ґендерна рівність. Національна соціальна сервісна служба України. URL : https://nssu.gov.ua/genderna-rivnist.
5. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18.12.1979. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_207#Text.
6. Пекінська декларація від 15.09.1995. URL : https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/995_507#Text.
7. Bowman K., Sweetman C. International gender monitoring. Gender & development. 2014. No. 22. P. 201–212.
8. Розвиток гендерного законодавства. Міністерство юстиції. URL : https://minjust.gov.ua/m/str_11921.
9. Наливайко Л., Марценюк Л. Права жінок та гендерна рівність в Україні: проблеми теорії та практики. Приватне та публічне право. 2022. С. 61–66.
10. Наливайко І. Теоретико-правові проблеми імплементації в Україні ст. 37 Стамбульської конвенції. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 3. С. 25–29.
