METHODOLOGY OF LEGAL ACTS STUDY: CONCEPTS AND ITS STRUCTURE
DOI:
https://doi.org/10.31733/2078-3566-2022-4-110-123Keywords:
methodology, methodology of law, methodology of legal acts study, structure of methodology of law, legal outlook, type of legal thinking, scientific paradigm, epistemological principles, principles of cognition of law.Abstract
On the basis of the analysis of scientists’ views of existing in current legal science on the meaning of the concept of methodology of law (legal science) and its structure, the author’s definition of the category methodology of legal acts study has been substantiated, and its internal structure has been also determined. The methodology of legal acts study is a set of theories (paradigms), epistemological principles, approaches and methods recognized by the academic community at the current stage of the development of legal sciences and determined by the subject of cognition, which provide the possibility of solving certain research tasks, as well as obtaining reliable and objective knowledge about manifestation of the will of legally competent entities. The paradigm of legal acts study consists of the provisions of the theories of legal activity, law-formation and law-making, sources of law, legal implementation and enforcement, interpretation of legal rules, legal documents, legal behavior, legal facts, legal means, as well as legal regulation, recognized by the academic community. In the course of conducting a scientific study of legal acts, the author must be guided by the following indisputable requirements: 1) universal epistemological principles: a) comprehensiveness and completeness, which ensures the study of the phenomenon of legal acts not only in their interrelationship and interaction with other related phenomena of legal reality, but also in all aspects that form a general vision of the studied phenomena; b) historicism, which involves considering them not only in the modern dimension, but also from the point of view of their past and foreseeable future; c) complexity, which allows considering legal acts not only statically, but also dynamically – from the point of view of their action, functioning in the mechanism of legal regulation of social relations, in the national legal system; d) legal polycentrism, which requires the study of the phenomenon of legal acts taking into account the peculiarities inherent in the Romano-Germanic legal family and the values on which European civilization is based; 2) epistemological principles of law, which a) reflect the dialectical relationship between the process of cognition and law; b) indicate the ontological aspect of its existence (cognition is one of the forms of existence of law); c) testify to the epistemological nature of all types of legal process as a form of legal activity of actors of cognition of law, and above all, law-making actors; d) indicate the need for a continuous process of identifying and understanding the laws of social development and translating them into the language of legal principles and rules; e) reflect the dialectical relationship between the essence of law and its cognitive function as a manifestation of such a function; f) testify not only to the existence of a conflict between what social relations should be and what they are in reality, but also to the relative permanence of this conflict, which can be exacerbated from time to time and eliminated through the adoption of a new normative legal act; g) they emphasize humanistic principles of law, the idea of human-centeredness; h) reflect the dialectical relationship between the process of cognition and the truth as its result, which also has a moral and ethical assessment; i) indicate the presence of two cognitive-legal paradigms of thinking and implementation of law.
References
1. Богдан С. К. Методи й методика лінгвостилістичних досліджень : методичні рекомендації для слухачів і керівників секції української мови. Луцьк : Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2011. 28 с.
2. Власов Ю. Л. Юридична практика. Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. Київ : Юрінком Інтер, 2006. С. 619-633.
3. Гаврилов Н. И. Мера государственности демократического государства. Киев : Наук. думка, 1997. 116 с.
4. Гусарєв С. Д., Тихомиров О. Д. Юридична деонтологія (основи юридичної діяльності) : навч. посібник. 3-є вид., перероб і доп. Київ : Знання, 2008. 495 с.
5. Джужа О. М., Орлов Ю. В., Калюжний Р.А. Щодо можливостей вивчення правових явищ з позицій синергетики. Право і суспільство. 2009. № 2. С. 3-12.
6. Кельман М. С. Методологія сучасного правознавства: становлення та основні напрями розвитку : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.01 / Львів. держ. ун-т внутр. справ. Львів, 2013. 449 с.
7. Кельман М. С. Юридична наука: проблеми методології: монограф. Тернопіль : Термограф, 2011. 492 с.
8. Козловський А. А. Гносеологічні принципи права. Проблеми філософії права. 2005. Том ІІІ. № 1-2. С. 32-44.
9. Коробка В. Н. Правовое мировоззрение : монограф. в 2-х ч. Донецк : Донецк. гос. ун-т управления, 2010. Ч. 2 : Природа, место и роль в механизме правового регулирования, значение для правовой политики современного соціально-демократического государства. 244 с.
10. Костицький М. В. Деякі питання методології юридичної науки. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2013. № 1. С. 3-11.
11. Кучук А. М. Основи теорії правового поліцентризму : монограф. Дніпро : Ліра ЛТД, 2017. 312 с.
12. Кучук А. М. Предмет і метод теорії держави та права. Теорія держави і права : підруч. / кер. авт. кол. Ю. А. Ведєрніков. Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2017. С. 11-28.
13. Петришин О. В. Методологія правової науки. Загальна теорія держави і права : підруч. ; за ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. Харків : Право, 2009. С. 25-35.
14. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : навч. посібник. Вид. 5-е, зі змін. Київ : Атіка, 2001. 176 с.
15. Рабінович П. М. Основи теорії та філософії права : навч. посібник. Львів : Видавництво ЛОБФ «Медицина і право», 2021. 256 с.
16. Сердюк І. А. Визначення предмету теорії держави і права: доктринальні підходи та правове закріплення. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2013. № 3. С. 40-52.
17. Сердюк І.А. Інтерпретація поняття методологічний підхід у сучасній правничій науці. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2018. № 4. С. 52-58.
18. Тихомиров А. Д. Юридическая компаративистика: философские, теоретические и методологические проблемы : монограф. Киев : Знання, 2005. 334 с.
19. Тихомиров О. Методології науки поняття. Міжнародна поліцейська енциклопедія / відп. ред. Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв, В. Я. Тацій, Ю. С. Шемшученко. Київ : Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. Т. 1. С. 354-355.
20. Філософський енциклопедичний словник : энциклопедия / НАН України, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди ; голов. ред. В. І. Шинкарук. Київ : Абрис, 2002. 742 с.