ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК ЗВІЛЬНЕННЯ ПОВНОЛІТНІХ ДОЧКИ ТА СИНА ВІД ОБОВ’ЯЗКІВ УТРИМУВАТИ ЇХНІХ БАТЬКІВ

Анотація

У сучасних умовах розвитку сімейного права питання звільнення повнолітніх дочки та сина від обов’язку утримувати батьків набуває все більшої актуальності. Ця проблема зачіпає як правові, так і соціальні аспекти взаємовідносин між членами сім’ї.У представленому дослідженні здійснено аналіз нормативно-правового регулювання цього питання, підстав, за яких можливе звільнення дітей від утримання батьків, а також порядку вирішення таких справ у суді.Одним із ключових аспектів дослідження є визначення підстав, що дозволяють звільнити повнолітніх дітей від обов’язку утримання. До них віднесено: неналежне виконання батьками своїх обов’язків щодо виховання дітей, наявність фактів зловживання батьками своїми правами, фінансова неспроможність дітей або інші обставини, що вказують на необґрунтованість утримання.Наголошено, що ці підстави мають бути чітко окреслені в законодавстві для уникнення неоднозначного тлумачення та забезпечення справедливості у вирішенні спорів.Особливу увагу приділено аналізу судової практики, котра демонструє, що рішення у таких справах часто залежать від суб’єктивної оцінки суддів і недостатнього врахування морально- етичних аспектів взаємовідносин між батьками та дітьми.Також охарактеризовано порядок розгляду справ щодо звільнення повнолітніх дітей від обов’язку утримувати батьків. Наголошено на важливості дотримання принципів законності, справедливості та пропорційності при ухваленні рішень. Запропоновано вдосконалити механізм судового розгляду таких справ шляхом запровадження більш чітких процесуальних правил, що враховували б індивідуальні обставини кожного конкретного випадку.Результати дослідження спрямовані на формування ефективної системи правового регулювання, що забезпечить баланс інтересів повнолітніх дітей і батьків, сприятиме вирішенню сімейних конфліктів і зміцненню сімейних відносин у сучасному суспільстві. Підкреслено, що вдосконалення правового механізму в цій сфері дозволить не лише захистити права всіх учасників сімейних відносин, але й забезпечити стабільність і передбачуваність правозастосовної практики.Дослідження стане корисним для науковців, практикуючих юристів, суддів та інших спеціалістів, які займаються питаннями сімейного права, а також для розробників нормативно- правових актів у цій сфері.