METHODOLOGICAL FUNDAMENTALS OF STATOLOGY (SCIENCE OF THE STATE)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2078-3566-2024-3-01Keywords:
methodology, methodology of statology, methodological approach, universal methods, dialectical approach, formal-logical approach, general scientific methods, systematic approachAbstract
The article reveals the basics of the methodology of statology as a multi-level, integral system of methods by which the state is comprehensively studied. Its structure is defined, which consists of two groups of methods: philosophical and worldview and instrumental, and their characteristics are given. It is proved that the elements of the group of philosophical and ideological methods are the dominant worldview, scientific paradigm, style of scientific thinking and principles of scientific knowledge, the significance of which is to outline the conceptual and ideological path of the State’s research on the basis of the scientific worldview, pluralistic style of thinking, the relevant paradigm of the State’s understanding and such cognitive principles as historicism, objectivity and social humanism. Particular attention is paid to another group of methods – instrumental methods, which consists of three subgroups of methods: general philosophical (universal), general scientific and special. The group of universal methods is represented by such methods as dialectical and formal-logical, where the former allows to reveal the internal content of social and state relations that are constantly changing, and the latter contributes to the logical ordering of the research process and the mental design of its results. In the group of general scientific methods, special attention is paid to the systemic method, since the state is one of the most important subsystems of society. It is shown that in a certain static sense, the State is cognised by the structural method, in a dynamic sense – by the functional method, as a social institution – with the assistance of the institutional method, and as an element of an open system – by the synergistic method. The article reveals the specificity of the group of special methods of cognition, which consists in the fact that statology, as an autonomous science that has not yet been formed, without having its own special method, must use the methods of other sciences: sociology, political science, economics, jurisprudence, psychology, ethics, aesthetics, geography, limology, etc.
References
1. Бостан С.К. До питання про назву «науки про державу»: проблеми та перспективи ідентифікації. Соціологія права. 2022. № 3–4. С. 26–30.
2. Бостан С.К. Об’єкт та предмет статології (науки про державу). Науковий вісник Дніпровського державного університету внутрішніх справ. 2023. № 2. С. 54–58.
3. Бостан С.К. Алгоритм становлення статології як науки про державу. Науковий вісник Дніпровського державного університету внутрішніх справ. 2024. № 1. С. 52–58.
4. Крижановський А.Ф., Коломоєць О.В. Методологія та структура державознавства: кілька гостроактуальних проблем. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». 2013. Вип. 5. С. 9–12.
5. Коломоєць О.В. Методологічні аспекти теорії функцій сучасної держави як складові державознавства. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права ім. Короля Данила Галицького. 2014. № 9. С. 91–96.
6. Серебро М.В. Сутність та перспективи використання аксіологічного підходу в державознавстві. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». 2014. № 11. Т. 1. С. 50–52.
7. Ковбасюк С.В. Методологічні підходи у структурі сучасної методології державознавства. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». 2023. № 63. С. 12–16.
8. Філософський енциклопедичний словник / В.І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. Київ : Абрис, 2002. 742 с.
9. Сердюк О.В. Типологія підходів у методології сучасного правознавства. Форум права. 2008. № 3. С. 458–463. URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-3/08savmsp.pdf.
10. Бостан С.К. Методологічний підхід в структурі методології юридичного дослідження. Актуальні проблеми публічного та приватного права : тези доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції 03 жовтня 2012 р. / за ред. В.М. Огаренка. Запоріжжя : КПУ, 2012. С. 26–29.
11. Рабінович П. Методологія юридичної науки. Юридична енциклопедія: у 6 т / редкол. : Ю.С. Шемшученко та ін. Київ : «Укр. енцикл» ім. М.П. Бажана, 1998. Т. 3 : К-М. С. 618–619.
12. Бостан С.К. Філософія держави. Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / редкол. : С.І. Максимов (голова) та ін. Харків : Право, 2017. Т. 2. С. 901–905.
13. Бостан С.К. Методологія правового дослідження: поняття, структура, філософсько-світоглядні засади. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Право». 2021. № 1 (2). С. 16–28.
14.Бостан С.К. Методологія правового дослідження: інструментальні засади. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Право». 2021. № 2 (3). С. 115–130.
15. Желдибіна Т. Порівняльне правознавство і порівняльне державознавство: проблеми взаємодії та взаємозв’язку. Право України. 2013. № 3/4. С. 106–115.
16. Червоненко В.В. Порівняльне державознавство: теоретико-правове дослідження : дис. … канд. юр. наук : 12.00.01. Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2016. 188 с.
17. Ганьба Б. Системний підхід та його застосування в дослідженні державно-правових явищ. Право України. 2000. № 3. С. 41–44.