ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ШКОДИ, ЗАПОДІЯНОЇ АДМІНІСТРАТИВНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ

Анотація

Реформування адміністративної відповідальності є нагальним та невідкладним завданням у контексті подальшого розвитку усієї системи права. З огляду на це важливим та актуальним є проведення спеціальних та комплексних наукових досліджень, формування теоретичних узагальнень щодо з’ясування сутності шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням. У статті проведено дослідження щодо з’ясування правової сутності шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням. Розкрито особливості науково-теоретичних підходів до визначення сутності шкоди, завданої адміністративним правопорушенням, у контексті визначення її місця у структурі елементів складу адміністративного правопорушення. Зауважено, що з приводу висвітлення наведеного питання на сьогодні існує чимало розбіжностей у науковій доктрині. Відзначено, що теоретично шкода, що завдається адміністративним правопорушенням, вочевидь, повинна розглядатися у межах його об’єктивної сторони. Адже вона характеризує власне зовнішній прояв такого правопорушення, його негативний вплив на суспільні правовідносини, що охороняються законом. Також наголошено, що будь-яке адміністративне правопорушення посягає на певне коло суспільних відносин, котрі перебувають під охороною держави та адміністративно-правового регулювання. Зважаючи на проведені дослідження, категорію «шкода, заподіяна адміністративним правопорушенням» запропоновано визначати за двома підходами: вузьким та широким. За широким підходом зміст шкоди запропоновано трактувати як негативний (деструктивний) вплив адміністративно-протиправного діяння, що виявляється у порушенні нормального стану суспільних відносин у відповідній сфері, що охороняються законодавством, у той час як за вузьким підходом – це насамперед негативні суспільно небезпечні наслідки, котрі за причинно-наслідковими зв’язками настають у правопорушеннях з матеріальним складом, полягають у конкретних збитках матеріального характеру, упущеній вигоді, завданні моральної шкоди, моральних страждань, шкоди діловій репутації тощо конкретним потерпілим від правопорушення особам. Обґрунтовано доцільність застосування обох підходів.