МУНІЦИПАЛЬНА ПОЛІЦІЯ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕЯКИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВ ТА ДОСВІДУ УКРАЇНИ

Анотація

Досить вагому роль у забезпеченні належного рівня безпекового середовища в європейських громадах відіграє муніципальна поліція. Основним завдання останньої є взаємодія з населенням та здійснення превентивної діяльності. За схожим принципом зараз відбувається реформа поліції України, яка ставить собі за завдання забезпечення кожної територіальної громади поліцейським офіцером. Виходячи з потреби впровадження найкращих зарубіжних практик, метою статті стало проведення порівняльно-правового аналізу діяльності муніципальної поліції держав Європи на прикладі: Австрії Англії, Уельсу, Нідерландів, Франції. За результатами аналізу зарубіжного досвіду функціонування муніципальної поліції таких країн як Австрія, Англія, Нідерланди, Франція, Уельс, установлено, що у діяльності останніх превалюють дві основні тенденції. Однією з таких є розширення завдань діяльності та функціональних повноважень муніципальної поліції до тих, якими наділені національні поліцейські органи, що власне кажучи призводить до закріплення іншої тенденції – віддалення таких поліцейських від населення, що негативно позначається на їхній взаємодії з населенням. З’ясовано, що в країнах Європи фінансування муніципальної поліції може здійснюватися як за рахунок державного бюджету, так і місцевими силами. При визначенні штатного розпису муніципальної поліції місцева влада також виходить з потреб громади. Констатовано, що розширення повноважень муніципальних поліцейських Європи певною мірою підриває переваги плюралізації державної поліції, а новостворені підрозділи місцевої поліції стають прототипом національної поліції, що ускладнює процес розподілу повноважень і завдань останніх. У контексті діяльності поліцейських офіцерів громади України варто підкреслити, що вони є штатними працівниками територіальних підрозділів Національної поліції, що наділяє їх досить широким спектром повноважень, однак чи дозволяє це їм здійснювати ефективну взаємодію та комунікацію з мешканцями територіальних громад, питання також досить неоднозначне, а тому наголошено на потребі проведення подальших ґрунтовних досліджень у контексті цієї проблематики.