МЕДІА МІЖ ДЕРЖАВОЮ, ПРАВОМ ТА СУСПІЛЬСТВОМ ПІД ЧАС МІЖНАРОДНИХ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ. ЧАСТИНА І: ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА, КРАЇНИ АНТАНТИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31733/2078-3566-2023-5-49-60

Ключові слова:

медіа, Перша світова війна, Антанта, суспільство, законодавче регулювання, власність, цензура, пропаганда, обмеження права на інформацію.

Анотація

Оскільки будь-які суспільні події, зокрема конфлікти, заслуговують на висвітлення, вони привертають велику увагу з боку медіа. Взаємодія між медіа (друкованими чи електронними) та збройними конфліктами набувала різноманітних форм в історії, і різні журналісти чи інформаційні організації по-різному підходили до різних збройних конфліктів, і чим більший був їхній масштаб, тим більше суб’єктів інформаційно-правових відносин (суспільство (що набувало ознак інформаційного), медіа, держава, військовики, політики) були втягнуті в різноманітні процеси як взаємодії, так і протистояння. На тлі постійних дебатів щодо співвідношення між мораллю та об’єктивністю в журналістиці, між дотриманням конституційного суб’єктивного права на інформацію (що включає такі похідні права, як свобода вираження поглядів і переконань, право отримувати, створювати, зберігати, поширювати, знищувати та спростовувати інформацію) автори досліджують еволюцію академічної дискусії навколо зв’язку медіа та збройних конфліктів, особливо у контексті появи та розвитку новітніх інформаційно-комунікаційних засобів і платформ. Ця стаття започатковує цикл публікацій, що висвітлюють проблеми конституційного обмеження права на інформацію, протидії ворожій пропаганді та просування власних ідеологем і наративів як елементів контрпропаганди. Адже нинішні інформаційні війни як складові гібридних характеризуються битвою вже не стільки фактів, скільки сенсів і наративів, що майже не спростовуються протиборчими сторонами, а отже, все менше підпадають під правове регулювання, а більше – під політичні кон’юнктури. Значну увагу приділено питанням медійної цензури під час війни. Часові межі постановки наукової проблеми охоплюють період від Першої світової війни як першого міжнародного збройного конфлікту за кількістю держав-учасників до наших днів – російсько-української війни як предтечі нового протистояння між авторитарними режимами і демократичним світом. На прикладі країн Антанти (Велика Британія, Франція, Російська імперія) та її асоційованої держави-учасниці – США, авторами зроблено висновок, що Перша світова війна, за відсутності тоді міжнародно-правового обмеження суб’єктивного права на інформацію аж після закінчення Другої світової війни, започаткувала подальшу із наростанням участь державних і недержавних суб’єктів у реалізації інформаційної політики як у міжвоєнні періоди у формі гібридних війн, так і відкритих збройних конфліктів у контексті всіх етапів інформаційної революції.

Посилання

1. Кирієнко О. Ю. Військова цензура в Україні (липень 1914 р. лютий 1917 р.) : автореф. дис. … канд. іст. наук : 07.00.01 / Ін т історії НАН України. Київ, 2011. 20 с.

2. Конституція України : прийнята на 5 й сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. С. 141.

3. Котова С. В. «Образ ворога» в соціогуманітарному дискурсі Великої Британії, Німеччини та росії періоду Першої світової війни (1914 1918 рр.) : автореф. дис. … канд. іст. наук : 07.00.06 / Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара. Дніпро, 2019. 20 с.

4. Лесняк С. Війна це мистецтво обману: якщо перехитриш, то виграєш (25.02.2016). URL: https://life.pravda.com.ua/columns/2016/02/25/208653/.

5. Мартинов А. Перша світова війна у сучасній німецькомовній історіографії: теми й концептуальні ідеї досліджень. Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. 2016. № 25. С. 397 423.

6. Махно В. Література і війна. URL: https://zbruc.eu/node/102615.

7. Печенюк А. Цензура під час війни: в Міноборони розповіли, як вдалося уникнути жорстких заходів (04.07.2023). URL: https://www.unian.ua/politics/cenzura v ukrajini pid chas viyni

stalo vidomo chomu jiji ne zaprovadili 12317118.html?_gl=1*5afvm1*_ga*.

8. Пивоваров С., Коберник К. Досі обурені, що голова Мінкультури не проти цензорів у ЗМІ? І правильно, бо далі цензуру поширять на театр, кіно і думки. Так уже було під час Першої світової війни історичний екскурс «Бабеля» (29.03.2023). URL: https://babel.ua/texts/92130 dosi

obureni shcho golova minkulturi ne proti cenzoriv u zmi i pravilno bo dali cenzuru poshiryat na teatr

kino i dumki tak uzhe bulo pid chas pershoji svitovoji viyni istorichniy ekskurs babelya.

9. Самотуга А. В. Пропаганда та конституційне право на інформацію під час війни на тлі зіткнень тоталітарних практик і демократичних цінностей. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2022. Спеціальний випуск № 2 «Держава і право України в умовах воєнного стану». С. 249 264.

10. Чорна О. Баланс між свободою слова та інфобезпекою має складатися з правди і мовчання, а не з правди і брехні (16.10.2023). URL : https://detector.media/ infospace/article/218112/2023 10 16 balans mizh svobodoyu slova ta infobezpekoyu maie skladatysya

z pravdy i movchannya a ne z pravdy i brekhni/.

11. Badsey S. World War I (1914 1918). Propaganda and Mass Persuasion. A Historical Encyclopedia, 1500 to the Present / N. J. Cull, D. Culbert, D. Welch. Santa Barbara, California ; Denver, Colorado; Oxford, England : ABC CLIO. 1950. 480 p.

12. Bourrie M. How censorship became deadly during the First World War (05.11.2018). URL : https://macleans.ca/opinion/how censorship became deadly during the first world

war/#:~:text=Journalists%20were%20banned%20by%20law,was%20legal%20until%20late%201917.

13. Corey R. The History of a Political Idea. Oxford University Press, USA, 2004. 316 p.

14. Domestic impact of World War One society and culture. Defense of the Realm Act (DORA). URL: https://www.bbc.co.uk/bitesize/guides/ztx66sg/revision/3.

15. Espionage Act of 1917 and Sedition Act of 1918 (1917 1918). URL: https://constitutioncenter.org/the constitution/historic document library/detail/espionage act of 1917 and sedition act of 1918 1917 1918.

16. Fischer N. The Committee on Public Information and the Birth of US State Propaganda. Australasian Journal of American Studies, Vol. 35, No. 1, The State and US Culture Industries (July 2016). Рp. 51 78.

17. Forcade O. La censure en France pendant la Grande guerre, Paris, Fayard, coll. Histoire, 2016. 474 p.

18. Greenslade R. First world war: how state and press kept truth off the front page (27.07.2014). URL : https://www.theguardian.com/media/2014/jul/27/first world war state press reporting.

19. Jablonski E. A Pictorial History of the World War I (One) Years. New York: Doubleday, 1979. 317 p.

20. Liquor up. Alcohol consumption. URL: https://www.parliament.uk/business/ publications/research/olympic britain/leisure and lifestyles/liquor up/.

21. Pajon L. Première Guerre mondiale: la censure pour masquer la réalité des combats (11.05.2016). URL: https://www.geo.fr/histoire/premiere guerre mondiale la censure pour masquer la realite des combats 160983.

22. Sanders M. L. Wellington House and British Propaganda During the First World War. Historical Journal. 1975. №18. Р. 119 146.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-17

Як цитувати

Самотуга, А., & Фурфаро, Р. (2024). МЕДІА МІЖ ДЕРЖАВОЮ, ПРАВОМ ТА СУСПІЛЬСТВОМ ПІД ЧАС МІЖНАРОДНИХ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ. ЧАСТИНА І: ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА, КРАЇНИ АНТАНТИ. Науковий вісник Дніпровського державного університету внутрішніх справ, (1), 49–60. https://doi.org/10.31733/2078-3566-2023-5-49-60

Номер

Розділ

ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ, ІСТОРИЧНІ ТА КОНСТИТУЦІЙНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВИ І ПРАВА