ОБҐРУНТУВАННЯ ПОТРЕБИ В ОБМЕЖЕННЯХ ПРАВ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

Здійснено обґрунтування потреби в обмеженнях прав людини під час воєнного стану. Конституція України встановлює випадки, коли можуть бути застосовані обмеження прав і свобод людини, зокрема в умовах воєнного або надзвичайного стану. Під час воєнного стану може бути обмежено свободу пересування: у прикордонній смузі; на територіях військових об’єктів; у зонах, що згідно з законом належать до зон із обмеженим доступом; на приватних земельних ділянках; на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан; на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності; на тимчасово окупованих територіях. Законодавчі обмеження щодо свободи руху та місця перебування, встановлені законами, мають на меті забезпечення безпеки країни, охорони громадського порядку, здоров’я та прав і законних інтересів громадян та інших осіб, що проживають на її території. Запобіжним заходом, спрямованим на забезпечення правопорядку та полегшення роботи правоохоронних органів, є комендантська година. Вона обмежує пересування людей без спеціальних дозволів у публічних місцях у нічний час або в інший визначений період. При цьому призупиняється робота громадського транспорту та різних установ. Воєнне командування може самостійно визначати тривалість комендантської години, зазвичай обираючи нічний час для зниження впливу на право на пересування та працю. У випадку порушення прав людини в умовах воєнного стану потрібно уникати створення прецеденту для подальших обмежень прав. Обмеження на свободу пересування повинні бути обґрунтованими, пропорційними та тимчасовими і відповідати міжнародним стандартам гуманітарного права. Крім того, важливо забезпечити належний захист прав людини шляхом впровадження ефективних механізмів захисту прав та відповідних механізмів контролю.